Понеділок, 24.07.2017, 13:38
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Найкоротший шлях у позавчора

Кіровоград прагнуть розбудити новітнім  гуманітарним  вибухом. А попередній пролунав більше, ніж сто років тому. Спочатку, у 1894 році безплатну народну бібліотеку було відкрито на Ковалівці (800 абонементів). Головна ж книгозбірня Єлисаветграда під назвою «Народна бібліотека-читальня» заснована в 1897 році. Її попечителями були Є.С. Блюмкіна та А.Ф. Якубовський. А нині «бородату» ідею підхопили й понесли в маси вже сучасні гуманісти. Мабуть, правда, що все нове – то призабуте старе. Правда, у наш час загальної компютерізації навернути до книги куди складніше. Навіть безплатної. Але надія є…

Відкриття першої полиці так званого «Елисаветградского книговорота» відбулося у кав’ярні «Сіті» 1 грудня. На відкритті зібрано більше півсотні видань. Суть нової акції (автор ідеї - перший заступник голови облради Олександр Шаталов) така ж, як у радянських листівок останньої світової війни – прочитай і передай товаришу.

Потім у «Булошній» (вулиця Дворцова) «прибили» другу поличку. Третя прилипла до стіни в кав’ярні «Старый город». Четверта діє в приміщенні університету «Україна», а п’ята – в кофейні «Мокко» (ріг вулиць Чорновола і Дворцової).

Та наймасштабнішим стало відкриття шостої полиці, що відбулося в обласній науковій бібліотеці імені Чижевського. На захід прибув  голова ОДА і поділився кількома виданнями: «Як здобувати друзів і впливати на людей» Дейла Карнегі, «Кар’єра менеджера» Лі Якокка, «Зроблено в Японії» Акіо Моріти, «Як вижити серед акул» Харві Маккея. Як на досвідчених читачів, з Дейлом Сергій Миколайович дещо припізнився, бо той був модним у нас років з двадцять тому, а з Харві трохи погарячкував, – книга ще пригодилася б.

Далі – більше. Ідею «поділись книгою з іншим», котру пропагує буккросинг,  підхопив інший торговий центр. За задумом організаторів, акція охопить близько двадцяти публічних місць. Серед них - кав’ярні, спортивні зали, музеї, бібліотеки, ВНЗ й навіть одна з редакцій обласного телебачення.

Отже у майбутньому, думаємо, засвітиться ще багато таких точок. Хвилює лиш одне: як би книжкові полиці не зосередилися там же, де планується розмістити вільні зони Wi-Fi – адже ініціатор той самий. Бо тоді неважко передбачити переможця у змаганні між книгами паперовими та електронними. 

 А тепер - трохи з історії кіровоградського книгообміну і про справжніх ініціаторів креативного руху, котрі підхопили буккросерну ідею Рона Хорнбекера.

У кав’ярні «Богема» (раніше «Перлина степу», сленгове  – «Кавасакі») вже більше, ніж півтора десятиліття, існує полиця з книгами не тільки кіровоградських авторів.  Часом тут побачиш вірші поетів Володимира Могилюка, Антоніни Корінь, двох Валеріїв – Сидніна і Сорокіна. Жили книги незабутнього Леоніда Куценка. Поселялася на полиці проза Павла Малєєва і Василя Бондаря, студії літературознавця Володимира Панченка та історика Сергія Шевченка. «Сто видатних імен України» Ігоря Шарова також презентувалася тут. Останніми новинками стали ошатний томик фантастики Олексія Корепанова «Эхо горного храма», а також номери редагованого ним журналу «Порог» та книжечка лауреата Шевченківської премії, нашого земляка Дмитра Іванова. То і є справжній книговир, тільки без піару та реклами. Бо книга любить тишу, якщо хто ще не зрозумів.

До речі, про тишу. Хотілося б побачити зосередженого над книгою відвідувача, скажімо, в «Старом городе», де навіть поговорити неможливо із-за гамору, а не те що «впіймати букву». А як вам таке: ви читаєте цінну в усіх відношеннях книгу Чарльза Лендрі «Креативный город», п’ючи каву, та й капнули ненароком на мудрі слова? Пам’ятаю, у дитинстві сідаєш обідати і ставиш перед собою книгу, а бабуня радикальними методами вчить тебе застільного етикету. Мовляв, і шлунок, і зір тим нівечиш, і здобутки  людської думки треба шанувати. До того ж Рон Хорнбекер залишав прочитану книгу будь-де, а не обов’язково у торговому закладі, що заманює покупця.

У 2008 році паралельний буккросинг розпочав роботу в крамниці «Книжковий світ». Організатором виступив громадський рух «Не Будь Байдужим!», ініціатива мала назву «Книжка з ніжками» і проіснувала впродовж півроку. Усі примірники, які крутилися в ній, були українською мовою. Той підхід диктувався популяризацією україномовного книжкового продукту.

Втретє в Кіровограді книгообмін прорізався на публіку в лютому цього року в художній галереї Андрія Кадигроба. Відродженням опікувався власник галереї та журналістка Вікторія Талашкевич. Рух книжок там не припиняється і сьогодні.

А ось четверта спроба, про яку мова, оперує солідними коштами, недоступними для трьох попередніх і просякнута «російським духом». Презент від влади зветься чомусь не «Кіровоградський книговир», а «Елисаветградский книговорот». Усі супутні й рекламні матеріали, листівки та наліпки виконані лише російською і англійською мовами. Книгу державною мовою вже можна не підтримувати, сама виживе?  

На закиди по цій темі організатори відповідають, що в майбутньому з’явиться й «українська приманка». Очевидно, мається на увазі творчість Олександра Жовни.

Кажуть, і Віктор Федорович Янукович книгу написав. Отож можемо її купити, та й залишити у якомусь громадському місці, щоб потім прослідкувати її рух.

Повні враженнями, ми пропонуємо організаторам книговиру кілька креативних ідей.

Насамперед, комплектуючи бібліотечки, обов’язково поповнювати добірки роботою Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

На сесії міської ради зичимо прийняти положення про вивіски типу «Старый город», «Государь», «Домъ обуви», «Гостинний двір «Дворцовий», «Manhattan» тощо. Таким же податком обкласти всі недавно прибиті таблички «Вулиця Дворцова». Щоб власники доплачували в хронічно порожню міську казну за грубе порушення державного мовного режиму. Дивись, і набігло б на ремонт якогось ліфта.

Обласним керівникам рекомендуємо кожну відкриту поличку включити окремим пунктом до програми «Центральний регіон-2015». І саму книгу з тією ж назвою пустити в буккросинг, щоб обласна громада нарешті познайомилася з бестселером. 

 

Ярослав Городинський 
Категорія: Мої статті | Додав: graf (21.12.2011)
Переглядів: 116 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz