Вівторок, 23.05.2017, 22:05
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Замість Леніна — Шевченко?

Революційний проект — встановлення на площі Леніна пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку має намір втілити у життя Олександрійський міськрайонний благодійний фонд ім. Т. Г. Шевченка, який очолює знана у місті людина, колишній хірург та депутат міської ради Томаш Малінецький.


„Задум встановити пам’ятник Шевченку в Олександрії з’явилася у мене ще у 2010 році, — розповідає Томаш Геронімович. — Того року авторові Гімну України, композитору М. Вербицькому виповнилося 200 років. Але ця подія у нашій державі пройшла зовсім непомітно. Дев’ятого березня 2014 року виповнюється 200 років з дня народження Т. Г. Шевченка. Шевченко — знакова постать для України, тому річницю його народження треба відзначити гідно. У нашому місті досі немає жодного символу незалежності. Думаю, таким символом має стати новий пам’ятник Шевченку — всесвітньо відомому українцю, який не був ні політичним лідером, ні вождем суспільного руху, ні поводирем повстанців. Він був художником, поетом і справжнім патріотом своєї землі. Важко навіть назвати іншого українця, чия любов до батьківщини була б такою абсолютною. Саме Тарас Шевченко заповів нам жити „в своїй хаті”, де „своя правда, і сила, і воля”. Тому зберегти і примножити спадщину Великого Кобзаря — наш святий обов’язок”.

Про наміри встановити пам’ятник Т. Малінецький повідомив міському голові. С. Цапюк ідею підтримав, і доручив Томашу Геронімовичу зайнятися організаційними питаннями.

Була створена ініціативна група, до якої, окрім Т. Малінецького, ввійшли І. Балашова — головний редактор газети „Сільський вісник”, лікар-травматолог Є. Ващук, голова Громадської ради при міському голові О. Болілий, голова районної організації Партії регіонів В. Сунько і Т. Малінецький. Перше засідання ініціативної групи відбулося 14 жовтня, у свято Покрови, а 5 грудня відбулися установчі збори новоствореного міськраионного благодійного фонду ім. Т. Г. Шевченка. У їх роботі взяли участь представники галузей культури, освіти, медицини, громадських організацій та політичних партій. Було прийнято статут, обране правління у складі семи осіб, а головою фонду обрали Т. Малінецького, як ініціатора.

За словами Томаша Геронімовича, метою роботи фонду є реалізація державної програми національного та культурного розвитку, а одним з головних завдань — встановлення в Олександрії пам’ятника Т. Г. Шевченку на кошти громади міста і району: „2014 рік буде оголошений роком творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка. Україна готується до знаменної дати. Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з підготовки та відзначення 200-ліття від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання. Долучитися до цих історичних дат закликаємо і жителів Олександрійщини, встановивши у рідному місті пам’ятник Великому Кобзареві. Якщо ми патріоти своєї держави і Тарасові нащадки, маємо увіковічнити пам’ять поета і письменника, як це зробили ще 100 років тому жителі села Лисиничі, що на Львівщині. Гроші на встановлення кам’яного погруддя поета збирали всім селом. Сьогодні пам’ятники Шевченку частіше відкривають за межами України — у Данії, Чорногорії, Литві. Тараса Григоровича люблять і шанують в усьому світі, зокрема, українська діаспора, адже недарма говорять „нашого цвіту по всьому світу”. Т. Г. Шевченко — це символ єднання українців”.

Але ж у нашому місті вже є пам’ятник Шевченку біля гімназії імені Тараса Григоровича, — така думка, мабуть, виникає першою у всіх, кому стало відомо про майбутній проект. На це у Томаша Геронімовича є відповідь: „Це не пам’ятник, а погруддя, до того ж. пофарбоване у брутальний колір. Я ж бачу Шевченка, який ніби звертається до наступних поколінь, до молоді, тому що наша мета — відродити символічний зв’язок Шевченка з сучасниками. Тому наш пам’ятник буде особливим: молодий Шевченко сидить за столом, його погляд націлений в далину, немов у майбутнє. У правій руці він тримає олівець, а у лівій — „Кобзар” як символ його поетичної спадщини. А на постаменті звернення до українців: „Борітеся — поборете”. Оскільки цей пам’ятник стане символом Незалежності і єднання українців, він має бути встановлений на центральній площі міста.

Звичайно, комуністи виступатимуть проти цього. Та давайте пригадаємо історію. Українська Незалежна Республіка була проголошена 7 листопада 1917 року. При цьому Центральна Рада бачила її не самостійною, а автономією у складі Росії. Але більшовицьку владу такий варіант не влаштовував, і вона пред’явила ультиматум: або ви з нами, або проти нас. Командувач більшовистської армії Муравйов заявляв: „Цю владу ми несемо з далекої півночі на вістрях своїх багнетів, і встановлюємо її всемирно підтримуючи силою цих багнетів” (О. Малій, О. Реєнт „Новітня історія України”, — навчальний посібник для 10 класу, рекомендований до видання комісією з історії науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України). Про яку самостійність могла йти мова, коли нас фактично завоювали? Так хто ж є символом Незалежності, достойним місця на центральній площі міста — Ленін чи Шевченко?

З міською владою ми зійшлися на думці, що це питання має вирішити громада, на кошти якої і будуватиметься пам’ятник Кобзареві.

Вважаю, що комуністи самі мають подбати про перенесення пам’ятника Леніну в інше місце. Нинішні діти взагалі не знають про те, хто такий Ленін. А сама компартія вмирає разом зі своїм радянським електоратом”.

„Та я не хотів би вчиняти так, як свого часу діяли більшовики — будувати майбутнє на руїнах минулого, — продовжує голова правління Олександрійського міськрайонного благодійного фонду ім. Т. Г. Шевченка. — Ми цивілізоване суспільство, яке йде до Європи. Не підтримую і націоналістів, які виступають за руйнування радянських символів, тому пропоную просто перенести пам’ятник Леніну як пам’ятку історії — заради радянського електорату, людей, які пам’ятають Радянський Союз і яким сьогодні гірко і важко жити, та заради майбутніх поколінь. Якщо пам’ятник Шевченку буде встановлено на центральній площі міста, її, як і проспект, доведеться перейменувати — у проспект Незалежності, Європейський, Український, або у вулицю Соборну (історичну назву вулиці)”.

Члени фонду сподіваються зібрати достатньо коштів, аби не лише виготовити і встановити бронзовий пам’ятник Кобзарю, а й гідно відзначити 200-річний ювілей Великого українського поета та письменника Т. Малінецький планує звернутися по допомогу до української діаспори у різних країнах світу. Він впевнений, що ідею підтримають і жителі Олександрії та району — якщо навіть 10 тисяч людей здадуть у благодійний фонд по 100 гривень — буде вже мільйон. Всього ініціатори розраховують зібрати близько 2-5 мільйонів гривень. „Віримо, що пам’ятник буде символом єднання української нації, культурною візитівкою Олександрії, а місце, де його встановлять, — улюбленим місцем відпочинку олександрійців”, — додав на завершення Томаш Малінецький.

Для усіх бажаючих долучитися до ініціативи — координати Олександрійського міськраионного благодійного фонду ім. Т. Г. Шевченка: Україна, 28000, м. Олександрія, проспект Леніна, 28/3 кв. 77. п/р 26003300309333 код 37944563 в ТВБВ № 10010/0149

Філії „Кіровоградське обласне управління АТ „Ощадбанк”

Код банку 323475 код ЄДРПОУ09323408.

Олена Карпачова

http://alnet.com.ua/2012/01/13/8515/
Категорія: Мої статті | Додав: graf (16.03.2012)
Переглядів: 179 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz