Четвер, 19.10.2017, 01:11
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

І один у полі воїн, як що він… регіонал «під прикриттям»

Явище  «тушок»,  «агентів під прикриттям» та інші подібні речі не дивина у нинішній українській політиці, як великій так і провінційній. Спостерігаючи за кіровоградським політикумом, іноді голова йде обертами від партійних перебіжок, зрад та карколомних  ньюансів. За останній рік найбільшим «політичним баламутом» в Кіровограді став Сергій Михальнок.

  Згаданий вище  провінційний політик «дослужився до посади» голови  Кіровської районної парторганізації  ВО «Батьківщина» в Кіровограді та став суто через це двічі депутатом Кіровоградської  міської ради, А далі не то провінційність в ньому заграла, не то завдання таке було, але виглядало все як гра амбіцій в боротьбі за партійне просування та  «нерозуміння з недооцінкою великих талантів».

 Майже рік тому, будучі на посаді першого хлопця «Батьківщини» в Кіровському районі міста  та маючи додатково майдат міського депутата Сергій Михальонок «вміло» керував своєю фракцією в відповідній райраді – валив рішення запропоновані опонентами від ПР та тих хто до них нібито тулився. На перший погляд воно нібито дуже добре, по-партійному, якби ті дії, що робилися руками його підручного Доренського, якби  все те не шкодило простим виборцям району. Загальмувати прийняття районного бюджету це все ж  гальмо для виплат, фінансування програм і всього подібного. І все це робилося під приводом сторонніх до районна загальних політичних мотивацій. Просто щоб зробити незручності владі району від якої усунули партію, яку в районі очолював Михальонок.

 Але цього йому здалося мало, і він   зробивши вигляд що він «крутий журналіст», а не просто якийсь там писака, почав  в своїх статтях, м’яко кажучи поливати помиями з неперевірених фактів і вигадок голову Кіровської райради Олександра Рацула. На це  він отримав позовну заяву до суду з вимогою  стосовно спростування неправдивих вигадок. Справа тягнулася в першій інстанції рік, але цього було достатньо Щоб Сергій Михальонок направо і наліво мав привід говорити про  затягування судового рішення(звичайно, на його думку, не на його користь). А поки суд  повільно розглядав ту справу Сергій Михальнок жваво інтригував ще і в середині партії, за його у почали тихенько посувати: з посади голови районної організації, а потім з депутатської фракції. А з партії він вже сам не то пішов, не то побіг, бо скільки людей стільки версій навкруги. Мало не на кожній прес-конференції журналісти розпитують голову обласної парторганізації Валерія Кальченка про Сергія Михальонка. Коментарі дуже стримані і толерантні, на відміну від заяв для ЗМІ самого Михальонка. Валерій Кальченко навіть стверджує що про більшість перепитій організованих колишнім головою районної організації він сам дізнається з повідомлень у ЗМІ.

 Та коментарями Валерія Кальченка не обмежилося, як і кадровими замахами на вищі посади з боку самого Михальонка. Вніс свою лепту роз’яснень у цю справу і Володимир Яворівський, пояснивши, що ніяким  покровителем партійного бунтівника він не є і не може бути.  А в кулуарах тим часом навіть виник жарт під влучним виразом – «а знаєте чий він родич». Але  Володимир Олександрович  розповів про розмову з Михальонком за філіжанкою кави, де він необачно заговорив за його молоді роки та майбутні партійні обрії. Мабуть то і були точкою відліку «окриленості» пана Михальонка. Та вже на початку злету виникли непередбачені гальма. Коли Михальонок розгорнув компанію по підвищенню власного іміджу, то депутат з його партійної фракції в курованої ним раді оприлюднив правдиві і достовірні відомості про земельні статки безробітного і багатодітного депутата міської ради і без п’яти хвилин екс-голови районної парторганізації.  Крити стало нічим,бо у дружини, доньки і інших родичів виявилася реально задокументована міська земелька в кількостях більших ніж у простих смертних.

 Через певний час в партії «Батьківщина» підтвердили факт земельних володінь Сергія Михальонка, які і оприлюднив перед тим член партії  Дмитро Локарєв,  якого незлюбив  «трохи авторитарний» голова районної парторганізації. А Валерій Кальченко на чергові домагання журналістів повідомив, що з цього приводу мав розмову з Сергієм Михальонком та пропонував йому «очиститися» від земельного бруду, але той відмовився. Жодної п’яді  прихопленої землі місту його родичі не повернули.

  Багато хто  питає про те, а для чого вся та мишина возня Михальонку? Інші відповідають рекламується борцем, бо не полишає потаємної думки болотуватися в нардепи. Партійний блиск використати не можливо, то треба використати імідж несправедливо ображеного, але справедливого і перспективного. А може все ж брехливого, і не просто брехливого?

 Чому брехливого? Чи правдиво казав про інтриги в парторганізації, які сам і організував? Чи правдиво писав у ЗМІ про голову райради Олександра Рацула? Чи правдиво приховував  земельні загарбання під членів родини? Чи розповідає з чого живе, як  багатодітний безробітний? А чи є правда в останній публікації про виграний суд (http://www.kirovograd.net/politics/2012/5/15/mihalonok_vigrav_sud_u_racula_.htm )? Чому ж добродій  Михальнок, хоча і оприлюднив копію рішення суду, який він «виграв» у візуально натуральному вигляді, не взяв до уваги , що можливо цим справа не завершиться?  А це зовсім різні речі, тому що це не означає, що суд  вже повністю і остаточно визнав Михальонка «переможцем», і  справу про його можливі наклепи є можливість вирішувати інших судових інстанціях. Але  він швиденько написав статтю і розмістив на своєму сайті, і на диво швидко через кілька хвилин з’явився вже і передрук тієї статті і жваві коментарі на сайті «весь Кіровоград». Але ж той сайт контролюється Партією регіонів! То чия людина Михальонок,  як що контрольовані регіоналами сайти відводять від нього  можливу підозру про роботу на них?  Не  місцеві опозиційні  сайти «Гречка» чи «Сурма», які дивним чином недолюблює «опозиціонер»   Сергій Михальонок зробили швидкі передруки «сенсації». Опозиціонер під прикриттям влади у стані опозиції,  це набагато крутіше ніж звичайна «тушка» у якійсь раді. Це вже ціла «спецоперація»,  щоб заплутати всіх і самим не заплутатись.

   А поки що у Валерія Кальченка  журналісти питають про те, а  чи піде він  від партії, а Михальнок  самовисуванцем по мажоритарному округу на виборах у парламент восени.  Відповіді на те дві: про себе –«по Дєрібасовской нужно ходіть мєдлєно!», а про Михальонка – «спросіть у нього самі…»

  Здається,  дивлячись на політичні пригоди Сергія Михальонка,  що і один у полі воїн, як що він… регіонал «під прикриттям».  А регіоналам  зараз для успіху у боротьбі за владу, потрібні багнети, шпигуни і засланці… То хто ви, пане Михальнок?  Виберіть посаду самі…

І один у полі воїн, як що він… регіонал «під прикриттям»

Василь Чорний

Читать полностью: http://h.ua/story/356192/#ixzz1v2DND8Ck
Категорія: Мої статті | Додав: graf (17.05.2012)
Переглядів: 152 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz