Четвер, 17.08.2017, 14:29
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Чорнобриці, індюки і політика…


 

  Квіти, а серед них найбільше чорнобривці моя дружина садила не один рік у квітнику на вулиці біля будинку. Але з цим було спочатку не дуже просто. Квіти були общіпаними, через це іноді кволими, а впіймати «злодіїв» було важко,бо цілий день на роботі, а якщо дома, то хатню роботу та  турботи в городі засідкою замінити було важко. Тому зробили все, як  в американському кіно, купили камеру і влаштували без всяких жартів відеоспостереження з записом. Детектив про чорнобривці, та й годі…

 Американська методика та вкладені кошти себе виправдали. Від запису не відібєшся – докази на лице! «Злочицями- щіпачами» виявилися індики з сусдньої вулиці. Ганяла їх баця-сусідка, точила ляси з  подругами, а індики крім шпрошу на обочині перебиралися в квітник і бралися за чорнобриці. Розяснювальна робота «по факту порчі квітів» та «формування громадської думки» серед сусідів допомогли і нальоту звелися до мінімуму. А потім індики понесли заслужину кару – потрапили у їжу, а нових за віком сусідка вже не заводила.

 Пройшов час і індики, яких зїли відійшли в історію, а чорнобриці, що  вижили і без перебільшення «потрапили в політику». Віднині чорнобривці мільйонами  рояться в голові… А як так трапилося? Мабуть тому, що в Донецьку колись наслухавшись пісень Пугачової, серед  яких на платівках більше всього заїздили «мільйон алих роз», висадили мільйон кущів троянд і назвали Донецьк містом мільйона троянд.  Нині  донецькі  керівники області згадали про вдале озеленення столиці Донбасу, і  потрапивши в кіровоградські степи, вирішили креативно не повторюватися з трояндами, та мабуть, в цілях економії про сигналили  місцевій громаді про мільйон чорнобривців.

 А далі, ніби  як Остапів  у Ільфа з Петровим понесло… З’явилася позитивна креативна думка стосовно  курантів на площі Кірова в обласному центрі. Віднині  біля годинного бою чуємо мелодію про чорнобривці з відомої української пісні Миколи Сингаївського «Чорнобривці». «Це може бути і місяць, і півроку, і назавжди. У будь-якому випадку – вирішуватимуть самі кіровоградці», -  сказазав стосовно креативної заміни заступник голови обласної ради Олександр Шаталов.

 А ініціатива перетворити Кіровоград на місто, де росте мільйон чорнобривців, виникла  все ж, не у
gана Шаталова, а у голови облдержадміністрації Сергія Ларіна про що і написали на центральній клумбі міста, щоб знали у кого в голові такі позитивні і креативні думки рояться… З початку реалізації акції «Єлисаветград – мільйон чорнобривців»  а чому неофіційний Єлисаветград)  мешканцям обласного центру організатори  надіслали поштою понад два мільйони насіння квітів. Про це бадьоро розповідали по місцевому радіо. ЗМІ повідомляють, що планується восени, коли «цвістимуть чорнобривці», Кіровоград встановить «свій другий» рекорд( виявляється був якись перший). Здається, що крім чорнобривців у місті  зовсім немає ніякого іншого клопоту, хоча насправді це не так. Але в цьому році все прискорине, чорнобриці розквітли вже в червні.

 Як особисто ставлюся я до цих квітів? Як не дивно –  дуже позитивно, і  з сумом одночасно. Це квіти мого дитинства, які росли під вікнами хати моєї бабусі. А ще я мав своєрідне псевдо, від моєї бабусі. Вона за тодішній колір мого волосся називала мене «чорнобривчиком».  А тепер і «рідні чорнобриці» з мого дитинства мільйонами рояться у головах  навіть посадовців, а життя ті чорнобривці, на жаль, не дуже покращують, бо його негаразди вмить охоплять свідомість тільки відведеш від них погляд.  Нас зомбуют  навіть рідним категоріями, і  не додають до того всього  що маємо, а більше не маємо  нічого нового і доброго. А чорнобривці тим часом  навздогінці за гвоздикою та трояндою «пішли у політику» веселити око електорату та відволікати від проблем сьогодення. «А ми їм і собі чорнобривців насадимо… Нам  не жалко… Ото ми такі розумні… А все інше покращення, мабуть, лише обіцятимемо, бо якось воно в держааі сутужно…».


 Майже щодня  я поливаю з дружиною свої чорнобривці, ніби чекаючи, що їх хтось прийде порахувати чи врахувати їх в якись «мільйоний реєстр»... І нам за те  зовсім нічого не буде... Може в телекамеру скажуть - "спасібо", але від того нам нічого - ні холодно, ні жарко, а значить і свято навіть з квітами під запитанням, бо проблем у кожного більше за  ті свята, а чорнобривці під хатою були і торік,  і є  зараз є,  і будуть як завжди. А негаразди і невдалих політиків здолає час і доля, як згаданих індюків, бо нанесена шкода завжди якось карається за «законами буття».




Анатолій Авдєєв, для "Єлисаветградського тижня"

Категорія: Мої статті | Додав: graf (17.07.2012)
Переглядів: 95 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz