Понеділок, 25.09.2017, 12:46
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

БОГДАН АНДРЮЩЕНКО: «ІЗ АГРАРІЯ ВИТЯГУЮТЬ ОСТАННІ ЖИЛИ»


Кандидат у народні депутати про виборчому округу №100 (центр – місто Бобринець) Богдан АНДРЮЩЕНКО не викликає великих симпатій в обласної влади. Причина полягає  не тільки в тому, що він створює конкуренцію провладному кандидату, є й  інші чинники. Про що – в сьогоднішньому інтерв’ю.

-         Богдане Вікторовичу, використання правлячою партією адміністративного ресурсу стало вже повсякденною практикою. Чи відчуваєте ви на собі, зокрема, адміністративний тиск?

-         Оскільки мене немає за що «вкусити», бо я і не бізнесмен, і не держслужбовець, то й владі відповідно тиснути безпосередньо на мене  немає ніякого сенсу. Тиснуть на тих, хто мене підтримує або симпатизує. Такими є керівники господарств, голови сільських рад, головні лікарі тощо. До перших демонстративно виявляється прискіплива увага різних служб, в тому числі і людей у погонах. Декого з них уже викликали «на співбесіду». Других незаконно поставили у повну залежність від районних адміністрацій. Так, керівник одного з фермерських господарств звернувся до голови сільської ради з пропозицією організувати  зустріч зі мною як кандидатом у народні депутати. Відповідь отримав лаконічну: «Тільки після погодження з головою райдержадміністрації». Дещо раніше мене запросили на засідання обласної ради сільських голів, декому з них сподобались мої ідеї по розвитку. Та за день до засідання одна із сільських голів зателефонувала до мене і попросила не приходити: «Не підставляйте нас. Нам наказали, щоб вас тут не було». Ну, а про бюджетників можна взагалі говорити довго. Коли я пропоную провести зустріч з тим  чи іншим колективом, мені відмовляють під різними приводами, оскільки побоюються наслідків. Зате для провладних кандидатів тут завжди відкриті двері, в тому числі і в робочий час. Так, наприклад, минулого тижня мені телефонували з Вільшанки, що у районній лікарні об 11 годині зібрали колектив, щоб представники провладного кандидата провели агітацію. До цього додамо ще й позицію (вірю, що не власну, а нав’язану) деяких районних газет: дехто взагалі відмовив мені у вкладанні з ними договору на висвітлення моєї агітації у своїх виданнях, інші прагнуть «редагувати» мої статті. Кажуть „треба згладжувати гострі кути”. Багато є різних прикладів і по інших округах, так зафіксовано факти, коли один із «командос» телефонує в редакції і вимагає не друкувати в газеті статті тих чи інших кандидатів. Розрахунок на безкарність і вічне перебування при владі?

-         Ви не називаєте конкретних прізвищ, господарств, голів сільських рад. Читач може подумати, що не все, сказане вами, відповідає дійсності.

-         Поки що не називаю, щоб не завдати моїм симпатикам і помічникам зайвих клопотів, та й самі вони просять „ми Вас підтримуємо, але не гласно”. Людей відверто залякують, обіцяючи „проблеми”.  Але, якщо буде потрібно, я конкретизую наведені щойно і ті, що будуть згадані у подальшій нашій розмові, імена й адреси. Щось видумувати мені немає потреби.

-         Тепер давайте подивимося на інший бік «передвиборної медалі», той, який свідчить про використання адмінресурсу на користь провладних депутатів. Що ви можете сказати з цього приводу?

-         Найперше, що порушень виборчого законодавства такими кандидатами не помічають ні влада, ні виборчі комісії, ні правоохоронні органи. Почнемо з того, що ці кандидати розгорнули агітацію задовго до офіційного початку передвиборних перегонів. Чого тільки варта агітація за «Єдину команду» на чолі…  з головою обласної держадміністрації. Як повідомляли в пресі, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відмовлено в задоволенні позову політичної партії «УДАР» до голови Кіровоградської ОДА. «УДАРівці» звернулися по факту порушення агітації бо у матеріалі з назвою «Команда Ларіна – єдина команда», надрукованому в газеті „21 канал”, є спільне фото Голови адміністрації та кандидатів від Партії регіонів по округах Кіровоградщини. Але суд сказав, що все по закону, бо Голова облдержадміністрації, є одночасно головою Партії регіонів в області. Але ж він особисто не кандидат. Він на посаді держслужбвця 1 рангу! За такою логікою кожен представник влади може безперешкодно агітувати на виборах. Тобто наш суд „узаконив” адмінресурс та порушення Закону! Відтепер і голова обласної ради, і голови райдержадміністрацій, і голови райрад, мери – всі мають право агітувати. Це абсурд! І якщо брати за приклад передвиборну поведінку Ларіна, то робити це можна ще й у робочий час. Повторю це пряме порушення ст. 74 Закону про вибори, якою заборонено агітація посадовим особам, з використанням владних повноважень і сложбового положення. Та сама ситуація із так званими звітами по програмі Центральний регіон. На кожному такому зібранні в президії з Головою ОДА присутній кандидат по округу від влади, якому постійно дякують і якого закликають підтримати. Демократія в дії.

-         А ще ж є й «Гаряча лінія», утворення, не зовсім зрозуміло чиє і яким законодавством передбачене. Але ж – «Єдина команда».

-         І їй, тобто кандидатам у народні депутати від Партії регіонів, приписується все, чим взагалі займається або повинна займатися обласна державна адміністрація. Хіба в ОДА немає відділу роботи із зверненнями громадян? Фактично створено ще один, дублюючий, відділ, але він ніякого відношення до адміністрації не має! Причому йому надано право звертатися безпосередньо до органів влади, вимагати від них. На якій, питається, підставі? Кандидати з «команди» стверджують, ніби вісімдесят відсотків звернень вирішуються позитивно. Я не впевнений  у такій результативності. Коли був на посаді, то на нарадах ОДА звучала цифра у рази менша. Або такий приклад. На  одній із зустрічей до мене підійшла  жінка і розповіла, що зверталася на «Гарячу лінію». Але питання залишилося не вирішеним. А потім із здивуванням прочитала замітку в газеті, в якій вона… дякує «Гарячу лінію» за вирішення. Хоча якщо і дякувати, то треба дякувати конкретним держслужбовцям, головам сільських рад, керівникам господарств, до речі представникам різних політичних партій, які роблять те, за що потім звітує „Єдина команда”. 

-         Очевидне питання: якщо люди, ще не ставши народними депутатами, так грубо і цинічно порушують закони, то як вони поводитимуться, вже отримавши депутатський мандат, які закони прийматимуть і кого ті закони захищатимуть?

-          Відповім образно, на прикладі своєї професії. Чим небезпечний вірус? Тим, що коли він проникає в ядро клітини, де знаходиться вся інформація і звідки вона керується, клітина починає продукувати ці віруси, внаслідок чого вмирає сама. А віруси продовжують заражати інші клітини. Нечесний депутат – це вірус у суспільному організмі. Проаналізуйте, як вибори у Верховну Раду проходили на початку Незалежності, як надалі, всі ці купування голосів і місць у списку, і до чого ми дожилися сьогодні. Я не можу пояснити, як це може бути – майже відверто говориться про те, скільки заплатили якомусь депутату, щоб він перейшов у «тушки», скільки коштує лобістське голосування – і ніхто з фігурантів й досі від сорому не повісився.

-         Я  розумію ставлення влади до вас особисто. Ви – конкурент провладному кандидату. Але хіба справа тільки в цьому?

-         Я справді незручний кандидат, оскільки маю свою точку зору на ті напрямки розбудови країни, на яких розуміюся. Я не конфротаційна людина, але маю достатньо сил і досвіду, щоб відстояти своє бачення. А відстоювати є що. Моя позиція серйозно розходиться з владною у кількох питаннях. Так, влада, постійно говорячи про адміністративну реформу, насправді здійснювати її не збирається. Точніше – вона хоче її провести так, що нічого суттєво не помінялося, а якщо й помінялося, то на користь їй, а не суспільству. Недемократична влада завжди тримається на жорсткій централізації. Я ж виступаю за високий рівень самоврядування, європейський рівень, за якого адміністративне втручання у життя громади зводилося б до необхідного мінімуму. Я пропоную новий підхід до формування місцевих  бюджетів з тим, щоб влада на місцях була справді владою, а не декоративним придатком до централізованої вертикалі, могла самостійно вирішувати всі питання місцевого рівня. Наведу приклад того, як нинішня влада «демократизує» свої  відносини з самоврядними органами. В Законі «Про місцеве самоврядування», в редакції 2010 року (стаття 28), говориться про власні повноваження місцевих рад в галузі бюджету, фінансів і цін так: «Встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності». А ось як ця норма переписана за нинішньої влади у останній редакції 2012 року: «Встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на  теплову енергію, централізовані водопостачання і водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги». Помітили різницю? Тепер органи місцевого самоврядування не можуть не тільки встановлювати тарифи залежно від місцевих умов¸ а й погоджувати ці питання з відповідними підприємствами та організаціями! Адміністративна гілка  влади перетягує на себе «ковдру» як тільки може. Ми з вами не раз бачили по телевізору сюжети про те, як якийсь господар (як правило не місцевий), взявши в оренду ставок, не дозволяє місцевим жителям не тільки риболовлю, а й купатися, а то й взагалі загороджує його від селян, щоб і худобу не було як напоїти. Бачимо це вже тоді, коли виникне конфлікт або станеться трагедія. А скільки таких безчинств налічується у  всій Україні? Причина ж одна, і її легко усунути. Сьогодні договір на оренду ставка частіше укладається в районній адміністрації, без відома не тільки мешканців цього села, а й сільської ради, на прямо таки смішних платіжних умовах. А потрібно, щоб він укладався з органом місцевого самоврядування із затвердженням на сільській сходці, щоб власне господарі виставляли умови оренди. Тоді й доступ селян до води буде відкритий, і плата за оренду помітно поповнюватиме місцевий бюджет. Те ж саме з лісами. Кіровоградці ще не забули трагедію в мисливському  господарстві «Голованівське», де розперезаний орендар убив людину. Не поодинокі приклади, коли найвищі посадовці забороняють місцевим жителям навіть заходити у взяті під них в оренду лісові ділянки в десятки тисяч гектарів. Та ще й орендну плату не платять. А за все це знову здирають три шкури з місцевого аграрія. Таке відчуття, що селянина, просто виживають із землі.

-         До речі. Всі ці "соціальні ініціативи” та й інші популістичні обіцянки коштують дорого. За чий рахунок оцей передвиборчий „банкет”?

-         Звичайно за рахунок платників податків. А їх стає все менше. Підприємства все більше виводять через оффшорні прокладки за кордон, щоб не платити податки в Україні. Дефіцит бюджету багатомільярдний. Тому його наповнюють штрафами. При чому господарство винувате тільки тому, що існує. Така собі „презумція винності”. Ось кілька прикладів. Відбувся розрахунок в господарстві. але не всі забрали в конторі фермера корінець приходно-витратного ордеру. Штраф! Не зареєстрований договір на оренду землі (з вини не орендаря., а районних інстанцій). Штраф! Ведеться будівництво, новостворена інспеція каже: чого без наших дозволів? Так коли починали вас ще не було! Все одно штраф! І так далі і тому подібне. Із аграрія витягують останні жили. Під гучні заяви про турботу за село.

-         У той же час Партія регіонів хвалиться, ніби вона (?) збільшила плату за паї із 145 гривень  до 400  за гектар і обіцяє довести її до тисячі.

-         Все це чистої води окозамилювання. Оплата у 145 гривень за гектар була ще за часів Леоніда Кучми. Сьогодні, в умовах конкуренції, добрі господарі довели її до 800 гривень. Нинішній уряд просто майже подвоїв нормативну грошову оцінку землі, до якої прив’язані орендна плата, земельний податок тощо. При цьому не враховується, що рік для селянина був дуже важким, в зоні Степу врожайність вдвічи менша ніж торік. Не вистачає коштів на те, щоб як слід обробити землю, якісно засіяти її, і це відгукнеться  серйозними проблемами вже у наступному році. А для влади головне – вибори.

-         Богдане Вікторовичу, якщо ви вже згадали про «гучні заяви», давайте подивимося, чи й справді так успішно діє  «Єдина команда» на чолі з владою,  як вони про те говорять щодня і щогодини.

-         Я вже наводив приклади того, як обласна влада приписує собі те, що зроблено не нею, а за рахунок і руками аграріїв. Є й справді зроблене нею – це називається виконанням планових завдань (будівництво доріг, ремонти тощо), під які закладено кошти місцевого і державного бюджетів. Хвалитися тим, що виконана робота, за яку ти отримуєш зарплату, принаймні нескромно, бо якщо плани не виконуються, то відповідальних за це осіб треба просто звільняти з роботи. Тепер про програму «Центральний регіон – 2015». Цитую: «За два роки ми створили десять тисяч нових робочих місць. Реалізували майже тисячу проектів». Ну, проект – це поняття дещо аморфне, під нього можна підігнати і ремонт тину біля хати тітки Федори. А от робочі місця – річ конкретна. От тільки статистика показує інше. Так згідно з поточною урядовою оцінкою результатів діяльності адміністрацій, рівень зайнятості населення на Кіровоградщині лише 57,6%, і за цим показником ми ділимо передостаннє місцеіз Вінничиною. Нижче нас за цим показником тільки Луганська і Чернівецька області.

-         Зате по чорнобривцях – ми попереду всіх. Дякую за розмову.

 

Броніслав КУМАНСЬКИЙ.

 

Категорія: Мої статті | Додав: graf (05.10.2012)
Переглядів: 172 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz