Минулого тижня завершився 42-й театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти». Прикро, але в ювілейний рік наш театр корифеїв уперше за сорокарічну історію фестивалю не зміг взяти в ньому участь через сумнозвісні події втручання влади у роботу творчого колективу. До цих пір театральна трупа ремигає від тотального покращення мистецтва партією влади! Втім влада перемогла, бо «на бульдозері» заїхала в залаштункові стосунки театральної трупи й «оздоровила» творчу атмосферу театру.

 В якості «бульдозера», як усі пам’ятають, було використано керівника хореографічного ансамблю «Конвалія» І. Спінула. Після того, як він усе там «розгорнув», туди запросили фахівців із світу театру – колишнього заступника директора Черкаського театру та художнього керівника з Києва. Чи виграли від того глядачі, ми побачимо вже найближчим часом, після перших прем’єр з новим керівництвом. А поки можемо сказати, що ювілейну, 130 річницю з дня заснування першого Українського національного професійного театру ми програли. За конфліктами та кадровими перестановками ніхто й не помітив цього ювілею.

Втім влада ще планує вивернути ситуацію на свою користь – незабаром відбудеться помпезне відкриття перебудованого (бо реставрацією те, що там відбувалося язик не повертається назвати) приміщення театру за участі головного артиста розмовного жанру – В. Януковича (який, до слова, нещодавно знову потішив публіку «збагаченням ірану»). Прем’єри вистави ще не очікується. Та й чи потрібна вона взагалі, якщо буде Сам! Після нього достатньо буде виступу ансамблю «Конвалія», адже І. Спінул заслужив першим виступити в новому приміщенні!Ото й весь ювілей.

Ще викликає занепокоєння те, з яким поспіхом намагаються відкрити театр саме до виборів (чи не тому, що після виборів нікому з них він уже не буде потрібен?!), адже за цим поспіхом можуть нареконструювати такого, що вже через рік доведеться знову зачинятися на ремонт. Так і хочеться нагадати фразу з відомого анекдоту: Не поспішайте, а то встигнете!

Олександр Ратушняк