Субота, 18.11.2017, 17:08
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Не називаєм хабарем...
Корчування ялинок, нове покриття  площі перед міською радою та пам’ятник Олександру Пашутіну в Кіровограді коштують чималих грошей. Неодноразово місцеве телебачення в особі телекомпанії TTV через думку глядачів та власне бачення висловлювало незгоду з багатомільйонним розбазарюванням коштів на подібні речі. У відповідь з будинку з колонами лунало: «Це кошти не з бюджету міста…». Крім того афішувалося, що все це благодійні внески.  Місто мовляв багате, мільйонерів та крутеликів хоч греблю ними гати. Їх імена ми напишемо на постаменті пам’ятника, щоб всі могли знати щедрістю кого треба пишатися та з кого брати приклад.

 Але добровільність здачі «фінрозверстки» завжди була спірним питанням, а кінці здирництва чи рекету ховалися у «мовчанні ягнят» готових і до подальшого «чиновницької стрижки», чи то рекету. Але згаданий рекет, за правилами якого «пересічний бізнес юк»  мав здати від 5000-10000 гривен і більше поширювався і на «пересічних маленьких громадян», що бажали отримати на якусь потребу таку-сяку довідку. Внеси «обов’язкові» 58 гривен і «мир тобі з довідкою в руках». Гребли цей «пашутинський податок» з тих, що брали довідки, наприклад на обладнання автономного опалення та інших потреб.

 Дивна ситуація – хабар це погано, але якщо видумати та назвати його  витончено «місцевим податком», то всім все сходить з рук: депутатам, чиновникам, тим хто дає, хто хоче взяти ще і т.д. Не називаєм хабарем… Як все просто! З корупцією в Україні навіть національне звичаєве право - вручення ральця на свято тьмяніє і покривається мохом. Вимагати і гребти стало хворобливою реакцією організмів збіднілих на залишки сумління.

 А побори нібито акумулювалися на спецрахунку… А чи на одному? Показна прозорість влади  є певною формою туману та окозамилювання. Навчилися чиновники… Нині ловляться на гарячому лише недолугі або знахабнілі. А таких стає все менше.

 Приклад з фондами до різних монументиків окриляє. Нині збирають на потрібне і непотрібне, шукають спонсорів та меценатів,  образно кажучи,  «заламують руки» на пам’ятник … Льву Троцькому,  «великому українцю та  масону»  Михайлу Кутузову(без якого життя зупиниться в місті) та цими ж поборами ганьбитимуть ім’я  Володимира Винниченка. Здається за стінами виконкому зникло все безкоштовне. Владні структури ймовірними і неймовірними способами вивертають кишені співгромадян. Служба така… Небезпечна, але грошовита. То які питання можуть бути при таких розкладах з ялинками в півметра по  8000- 10000 гривен, бронзові скульптурки та інші «потрібні речі» для збісивщихся від жиру чиновників. «Несіть ваші гривники, громадяни! А хороше діло для них в кишенях знайдеться..»

 То ж нині має місто Кіровоград «огрядного бронзового бовдура» на площі, де був колись храм та купу невирішених проблем. Проблеми, то не  для чиновників, а лише мешканців міста, бо з вікон їх кабінетів все так  красиво!
Василь Чорний
Категорія: Мої статті | Додав: graf (22.02.2010)
Переглядів: 269 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz