П`ятниця, 29.03.2024, 18:42
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 181
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

НА МІСЬКОМУ ВИГОНІ

Багато "диких” скарбошукачів  понівечили у попередні століття значну частину археологічних пам’яток нашого міста і його околиць. Один із них зізнався в приватній розмові з місцевим землеміром, археологом, етнографом, музейником П. Рябковим, що неофіційно розкопав близько ста (!) курганів, і коли там не виявлялося нічого цінного для продажу, то зі злістю нищив усе, що в них було. На фоні цього маємо приклади наукового вивчення свідків сивої давнини.

Улітку 1884 року професор Київського університету В. Антонович напередодні археологічного з’їзду в Одесі здійснив археологічні розкопки біля сіл Мігеї (в землеволодінні поміщика І. Скаржинського) Єлисаветградського та Лозуватки Олександрійського повітів і на міському вигоні Єлисаветграда. Про мігейські знахідки в Прибужжі історик повідомив читачам "Єлисаветградського вісника”. А про наслідки єлисаветградських досліджень у газеті опублікували через чотири дні. У трьох курганах за фортецею Володимир Боніфатійович із своєю помічницею К. Мельник на глибині майже чотирьох метрів виявив поховання, здійснене в добу заліза за ритуалом, який зустрічався в Моравії і на Кавказі (труп виставлявся на відкритій місцевості на певний час, після чого ховалися лише кістки). Поруч  знаходилися деякі речі: тригранний бронзовий наконечник, стріли, днище і черепки великої амфори, кам’яне намисто, ручки (товщиною з олівець) невеликої посудини, пофарбованої в темний колір, маленька свинцева гирька. Час не зберіг жодної з речей цілою.

Дослідник В. Доманицький відзначав, що "до Антоновича української археології як науки не існувало зовсім… В. Антоновичеві довелося самому прокладати стежки на цьому непочатому полі, і заслуга його … тут величезна: його працею українська археологія зайняла… поважне місце, для дальших дослідників української старовини открито нові перспективи”. Володимир Боніфатійович виступав організатором археологічних з’їздів на Україні. Він є автором низки праць з історії, де згадуються Крилов, Жовто- і Синьоводська битви, Тясмин, Синюха, Кальниболота, Глинськ, Таборів, Тарговиця. У "Короткій історії Козаччини” пише, що в сербській та слобожанській, а потім німецькій колонізації біля Єлисаветграда П. Калнишевський "вбачав смерть для Запорожжя”, чиї землі російський уряд і віддав колоністам. В. Антоновичу належить рецензія на книгу майбутнього інспектора златопільської гімназії історика О. Андрієвського "Історичні матеріали з архіву Київського губернського правління”. А в статті у "Київській Старовині” професор згадує дослідження оборонних валів Русі (на покордонні сучасних Черкащини і Кіровоградщини) сином колишнього голови Єлисаветграда, землевласником Янівки київського губернатора І. Фундуклієм і письменником, поміщиком з Олександрівки М. Грабовським.

У мемуарах випускника Єлисаветградського реального училища, українського мецената Є. Чикаленка В. Антонович згадується у зв’язку з "близьким приятелем”, знайомим часів Київської старої громади, народником, єлисаветградським лікарем П. Михалевичем, корифеєм театру І. Карпенком-Карим (Антонович цікавився, що наштовхнуло "секретаря поліції на українство…”), О. Русовим, О. Тарковським (приймався Володимиром Боніфатійовичем у залі київської квартири, "завішаній гетьманськими портретами”).

Додамо, що Антонович був організатором "Київської історичної школи”, Історичного товариства Нестора Літописця в Києві, головним редактором видань "Комісії для розбору стародавніх актів”, упорядником "Архіву Південно-Західної Русі”, літописів, мемуарів, збірників українських народних пісень, керівником Старої громади в Києві. Народився він 175 років тому, 18 січня (за новим стилем) на Житомирщині, помер 1908 року в Києві. Минулого року доцент Кіровоградського держпедуніверситету ім. В. Винниченка О. Кіян захистив докторську дисертацію "Володимир Антонович як історик й основоположник Київської історичної школи в українській історіографії другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.”.
 
Сергій ШЕВЧЕНКО , "Вечірня газета"
Категорія: Мої статті | Додав: graf (22.02.2010)
Переглядів: 462 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz