Четвер, 27.07.2017, 05:32
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

«Погані» бандерівці та хороші «совєти»
«Погані»  бандерівці та хороші «совєти» - залізно-бетонна аксіома радянської влади. Лише вона нас «захищала та оточувала турботою» до прозріння кінця 90-х .  Але шило вилізло на свіже повітря.  За даними оприлюдненими СБУ на території напівстепової Кіровоградщини під час другої світової війни діяла… 341 підпільна група ОУН.  Бандерівський рух, про відсутність якого говорили довгі роки, був у області більше ніж присутнім, і в ньому було задіяно тисячі  українців.

   Чи можна вважати таке явище випадковим? Звичайно, що ні. Настрої серед населення, що потерпало від червоного терору здирства продразвьорсток, колективізацій, голодомору та інших чисток, і тому подібних речей було відповідним. Не було ніякого дива, що одні зустрічали німців хлібом-сіллю, а інші йшли в ОУНівське підпілля. Все це було природної антибільшовитською реакцією на  насильницьку «прививку комунізму».

 Крім згаданих 341 підпільної групи ОУН на терені області діяли два підрозділи УПА утворені наприкінці липня- початку серпня 1943 року. Перший підрозділ командиром якого був В’ячеслав діяв у Чорному лісі на території Чигиринського, Камянського, Олександрівського, Знамянського, Кіровоградського районів. Другий в лісах Голованівського, Ульяновського та Новоархангельського районів.

 На жаль, слід відзначити, а це підтверджують у розповіді очевидців УПА вело бої не лише з німцями, але і зазнавало напади з боку червоних партизан, зокрема загону Дубового,що діяв там же де і підрозділ УПА під командуванням В’ячеслава. Найбільш кривавий бій з помітними втратами мав місце біля села Красносілки у грудні 1943 року. В той же час загін Дубового зводив рахунки з УПА і ОУН за допомогою і рука німецьких окупантів.

 Підрозділ В’ячеслава був сформований здебільшого на базі кіровоградського підпілля ОУН, що складалося з числених груп на чролі з Дикусаром і влітку 1943 року під час підготовки у місті таємної зустрічі Ріббентропа та Молотова зазнало масових арештів та переслідувань. Крім згаданого підпілля у обласному центрі звичайно діяло і радянське, і навіть білогвардійське, на чолі з бурмістром Зякіним, арештованим потім за хабарництво.

 Прикладами можуть служити зрадництво та як наслідок цього бій з німцями на околиці села Лозуватки та знищення німцями села Буди у Холодному Яру поблизу легендарного дуба Залізняка. Окупанти за допомогу УПА, яку потім «радянські історики», як і годиться перефарбував в допомогу червоним партизанам повністю знищили село разом з мешканцями. Дивом уціліло лише п’ятеро селян.  Нині пам'ять розстріляних та спалених увіковічена, село відбудоване та заселене, але не викрита до кінця таємниця зради. Подвиги загону Дубового ж описані, навіть для радянської історіографії, у трохи смішній формі. Вражають мізерність німецьких втрат та розміри зірваних мостів.

 Та «гарні справи»радянської сторони цим не обмежилися. УПА навіть в невизначеному кількісному вигляді жахало радянську владу. Прикладом цього може бути подія у селі Богданівці, Знамянського району в грудні 1943 року. Радянська армія звільнила село від німців 9 грудня. Здавалося, що залишалося мешканцям лише радіти. Але  через чотири дні після визволення  села від німців на вулиці Другій Підлісній (нині Ватутіна) прямою наводкою артилерії були знищені хати, що стояли поруч з лісом. Мешканців домівок при цьому ніхто ні про що не попереджав. На щастя, при перших пострілах селяни встигли поховатися у льохах та інших схованках.  Так були знищені та пошкоджені домівки Гончарів, Сухенків, Вакуленків, Балановських, Меленків, Склярів та Лупало.

 Коментарі зайві. Здається «радянські люди» діждалися своїх «визволителів», і не зроблене німцями зробили «свої».

 Всі факти існування розгалуженого підпілля та діяльність загонів УПА на терені області були у радянські часи і навіть донедавна  ретельно засекречені. При підході радянських військ молоді з загонів УПА дозволялося вступати у Червону Армію, звичайно не афішуючи зв’язки з ОУН. Ті хто служив у армії подовше навіть уникли уникли репресій влади, бо коли уцілілі поверталися додому після семи і більше років служби, їх після ретельних зачисток органів безпеки вже не було кому «здавати».

  «Погані»  бандерівці та хороші «совєти» - типова радянська брехлива легенда, що десятиліттями і навіть зараз забруднює мізки українців, особливо у східній, південній та центральній Україні. На жаль, подібна брехня живуча. Десятки років вона створювала антагонізм та ділення українців по регіонам

 Анатолій Авдєєв. "Сурма"

Категорія: Мої статті | Додав: graf (26.02.2010)
Переглядів: 190 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz