Вівторок, 25.07.2017, 17:49
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Хто ви, Вікторе Костянтиновичу?!


Ми часто останнім часом писали про Кіровоградський ремонтно-механічний завод імені В.Таратути. Хто ж він – цей Таратута?!

Газета "Правда” за 14 травня 1926 року в некролозі твердить, що народився він 1881року, а письменниця Євгенія Таратута, племінниця революціонера-ленінця, уточнила, що Таратута (Арон Шмуль Рафулов) народився в Новомиргороді сьомого квітня.

...Він трохи попрацював на заводі Шкловського, а в 1896–97 роках зійшовся із соціал-демократами. Цей швидкоплинний час насичений знайомствами з молодими експропріаторами, уродженцями міста Горі, Камо (Тер-Петросяном), Сосо (Джугашвілі), Сергієм Кавтарадзе — однолітками й однопартійцями. У 1905-му він працює секретарем Московського комітету більшовицької партії.

На цей час припадає його, продиктоване партійною необхідністю, знайомство із дочкою фабриканта Павла Шміта Єлизаветою.
Екскурс у минуле цієї сім'ї. Глава її — власник престижної меблевої фабрики, клієнтами якої були монарші двори Європи. Єлизавета — по матері внучка купця-мільйонера із старообрядців Вікули Морозова. Усі четверо дітей родини потрапляють під пильне око російських соціал-демократів, котрі будують фінансову базу партії. На час першої російської революції усі нащадки померлого ще 1902 року фабриканта сформувалися в переконаних марксистів.

Почалася жорстка боротьба за їхню спадщину. Леонід (Лев) Борисович Красін, організатор усіх більшовицьких "ексів”, хранитель партійної каси, писав О.Горькому і М.Андреєвій: "...призначена нам Єлизаветою Павлівною частина спадку складає 1,5 млн... Необхідно поспішити реалізувати цю долю його, але те можливо виконати лише через заміжжя. Було б злочином втратити для партії такий визначний за розміром статок...”

Річ у тім, що неповнолітнім сестрам Шміт для одержання грошей необхідно було вийти заміж. Катерина одружилася з юристом Андриканісом, але відмовилася віддавати свою частку. Молодша Єлизавета перебувала в цивільному шлюбі з нашим земляком Віктором Костянтиновичем Таратутою. На нього покладали обов'язок залучити врешті-решт ті кошти на партійні потреби. Але він переховувався від органів влади і не міг одружитися.

У більшовицькому центрі визріває сценарій фіктивного одруження молодшої сестри із бойовиком-терористом Олександром Ігнатьєвим. Таке рішення прийняв Ленін у серпні 1907 року на засіданні, яке відбулося на дачі Таратути в селищі Пікіруккі поблизу Виборга. Справу вершили рішуче. Коли пролунало якесь заперечення котрогось із спадкоємців, Віктор Костянтинович металевим голосом сказав: "Хто затримуватиме гроші, того ми усунемо”.

Церемонія вінчання відбулася 23 жовтня 1908 року в Парижі. У Росії молодята не ризикнули шлюбитися, бо очікували там усіляких неприємностей і заборон.

Боярами молодих виступали вже згаданий Михайло Михайлов і ... Віктор Таратута. І саме їм випало відбити умовну телеграму своїм агентам у Москві, що настає кульмінація — переказ спадщини з Білокам'яної до "Ліонського кредиту”.

Через кілька днів після торжеств закрутилася громіздка юридично-фінансова машина. Тільки-но капітал перекочував у французький банк, Ігнатьєв склав валізи і подався на Капрі, вважаючи свою місію закінченою. Подружжя коротко поспілкувалося, оформлюючи розлучення, щоб зустрітися через двадцять років уже в СРСР як випадкові знайомі юності. Обоє були добре вимучені життям, хоча ще зовсім не похилого віку (він 1880 року народження, вона — 1887).

Таратута осів у Парижі окремо від Єлизавети – тепер особисті статки дозволяли зажити по-новому. Адже провівши операцію, він замінив Красіна в більшовицькій партійній фінансовій ієрархії після розходжень між Леніним і Красіним з Богдановим, які зовнішньо набули ідеологічного забарвлення.

Коли більшовики взяли владу, Ленін авторитетом Голови Раднаркому викликав із-за кордону Віктора Таратуту, призначивши на відповідальну посаду при своїй особі, виділив житло. Клопотаннями Надії Костянтинівни повернулася додому 1922 року також Єлизавета Шміт-Ігнатьєва-Таратута з п'ятьма дітьми. Сім'я після тривалих перипетій воз'єдналася, але довго разом вони не прожили. Уже у травні 1926 року партія ховала Ленінового соратника...


Леонід Багацький
Категорія: Мої статті | Додав: graf (13.03.2010)
Переглядів: 277 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz