Кілька місяців тому в Російському центрі в Києві кіровоградські «росіяни», що називають себе єлісаветградцями презентували Благодійний фонд імені М.І.Кутузова – організацію збурення проросійських умів у Кіровограді та області, що закликає «організувати вивчення української частини біографії» цього загарбника української землі та «крепити історичні звязки між Росією та Україною».
Як повідомив київському зібранню президент Фонда ( з дуже російським прізвищем) Андрій Перзеке, Кутузівський Фонд створено за ініціативи( і хтоб в цьому сумнівався) Кіровоградської обласної громадської організації «Русская община им. А.С.Пушкина». За його словами, в Кіровограді – історичному, на його думку, Єлісаветграді була збудована на загарбаних у козаків - запорожців в XVIII столітті земляна фортеця, куди і прибув для проходження служби секунд-майор Михайло Кутузов. Однак до цих пір перебування загарбника і поневолювача України Кутузова в Єлісаветграді є одною з найменше досліджених сторінок з біографії. Цим саме збирається займатися керований ним Фонд. Невже хоче встановити кількість закатованих козаків та занапащених і загнаних у кріпацтво українців, кількість грабіжницьки відібраної землі та угідь.

Далі байки кіровоградського «президент-історіка» пана Перзеке, як кажуть північні сусіди- «многого стоят» . Цитата того вечера дослівно: «А дальше было дикое поле, откуда совершались набеги. Возможно, именно мудрая имперская политика XVIII века позволила прекратить процветавшую работорговлю и освободить огромные южные территории».

Висновок один, що Кутузов, поневолюючи українців дикуном не був, бо свої, мабуть, у росіян ніколи такими не вважалися.

Далі була байка про великого українця Михайла Кутузова, що двічи «врятував Україну» від Наполеона: «Полководец сорвал первоначальный план Наполеона вторгнуться в Россию через Турцию с юга( а чи знав про це сам Кутузов), а затем в 1812 году помешал французским войскам двинуться из Москвы в киевском направлении, и таким образом дважды уберег землю Украины от разорения». Про Москву те ж дивне твердження – її сам Кутузов і віддав французам, нібито вигравши перед тим битву під Бородіно. Цією історичною байкою пан Перзеке не обмежився, підкресливши, що саме з Єлісаветграда Кутузов пішов штурмувати Ізмаїл на чолі сформованого їм же «им уникального воинского соединения – первого Бугского егерского корпуса», який Перзеке назвав -«прообразом русского спецназа», зазначивши, що статут єгерського корпусу був написаний теж Кутузовим.
Присутній на презентації мер Кіровограда комуніст Володимир Пузаков повідомив, що задачею Фонда ім. М.І.Кутузова є вивчення діяльності великого полководця та увічнення памяті загарбника України в Кіровограді. Мер розповів навіть про встановлення пам’ятника та створення цілого «Кутузовського меморіального комплексу». Далі мера понесло, як Остапа Бендера у Великих Васюках: «Этот мемориал должен стать украино-российским историко-культурным центром, который не даст забыть будущим поколениям, что когда-то это была одна страна». Не забув мер і про складну політичну обстановку у місті, але запевнив у проведенні вже у 2008 році «Кутузовського симпозіуму», на якому підідуть підсумки «нових історичних досліджень».

Ясна річ, що весь згаданий «кавардак» керується і фінансується з посольством РФ в Україні. Радник-посланець цього посольства Всеволод Лоскутов пообіцяв допомогу кіровоградським «росіянам», зазначивши: «Мы рады организации такого Фонда». Далі згаданих ініціаторів вирішили долучити до святкування в Росії до підготовки 200-річчя перемоги над Наполеоном.

Приклад з Кутузовим не поодинокий, бо за рік до того галасували з приводу Раєвських. На весь цей галас місцеві росіяни прагнуть залучити грошики з Росії, та торгують благодійними квитками з граматичними помилками серед «добродушних хохлів». Ще одним приводом була родина Тарновських. Хто наступний? Омелько Пугачов, Фет, Суворов, Пирогов чи Пушкін ?

Прикро, але показово, що жменька етнічних росіян та наближених до них російськомовних осіб інших національностей збуджують українські терени, що втратили назавжди за часів розвалу імперії, у даному випадку центр України, продовжують прищеплювати українцям почуття меншовартості та пропаганду вати писану для українців російською рукою міфологією. А ще в цьому докладається і місцева влада, серед якої мер Пузаков та йому подібні українофоби, шовіністи різних мастей та розмірів.