|
В день Водохрещення козаки Буго-Гардівської паланки Українського
козацтва провели урочистості. Святкове дійство відбувалося у селі
Богданівні Знам’янського району. Головним їх елементом було купання в
хрещенській водяній купелі. Але передував цьому обряду прийом у козаки
чергового поповнення козацького гурту.
Богданівська сотня, яку очолює курінний УК Сергій Шуліка найкраща у
сучасному Буго-Гарді. В селі козацькі родини звичайне явище. Всі свята
козаки разом. Частенько до них на козацькі свята приїздять гості з
сусідніх Цибулевого, Знам’янки,
Кіровограда. Цього разу
молоді козаки складали присягу не лише у присутності односельчан та
побратимів, але і крайової старшини на чолі з крайовим отаманом
генерал-осавулом УК Віктором Шарим. Молоді козаки після урочистого
виголошення козацької присяги цілували прапор, отримали напуття нагаєм
від осавула та випили чарку з шаблюки.
Наступним було купання у льодяній хрещенській воді для відчайдухів,
яких знайшлося чимало. Богданівські козаки долучилася до цього звичаю
не вперше. Вже вісім років поспіль приходять вони до найближчого ставка,
вирубують у кризі хрест та пірнають у йорданську купіль. Цього разу це
робили ц почесні гості з Кіровограда.
А далі за святковим кулішем вітали козаків з новонародженими та
заручали молодят з щирими побажаннями міцної родини та подарунків від
лелеки.Козацьке спілкування тривало кілька годин. Цікавість викликали і
гості козацька старшина, яку щодня не побачиш. Говорили про нові плани
та козацьке життя буття, що не боїться навіть звіра під назвою "криза".
Богданівська сотня крім святкувань проводить багато роботи по
розширенню своїх рядів, плідно працює серед школярів та веде
дослідницьку роботу. У її підсумку за останні роки козаки встановили
меморіальні хрести на місці, де знаходився зруйнований росіянами
козацький монастир, в Мамаєвому Яру, де росіяни замордували козацького
сотника Марка Мамая та місці масового поховання жертв Голодомору
1932-1933 років на станції Чорноліська (колишня назва Жирівка).
Козаки-бугогардівці вже два десятиріччя повертають населення та
громадськість Кіровоградщини обличчям до справжніх козацьких витоків
краю та пропагандують історію свого краю. До таких енергійних кроків
належить і створення власного Інтернет-журналу «Сурма» ( http://surma.at.ua ),
що з
кожним днем стає більш популярним. Серед відвідувачів сторінок журналу
вже представники майже двадцяти країн світу, в тому числі США, Канади,
Австралії, Китаю та інших. Сторінки козацької історії України цікаві
виявляється не лише громадянам України.
Богоявлення з козацьким поповненням, купелем та кулішем – гарна
прикмета та ознака того, що козацька Україна, що пережила не одне
лихоліття невмируща. На святкуванні лунало багато пісень та жартів, був
святковий салют і гарний настрій, бо козаки не звикли скиглити, коли їх
наздоганяють негаразди.
Анатолій Авдєєв
| 
