Нині модно клеймити скінхедів, расистів, антисемітів, говорити про рівність та різні національні фобії. А в Кіровограді, де нещодавно викрито змову , що мала на меті підрив синагоги, мають намір встановити ще й пам’ятник антисеміту Олександру Пашутіну. Саме у квітні 1881 року, коли містом керував пан Пашутін у місті було перший в імперії організовано чорносотенний єврейський погром.

Як описують чорну подію свідки, в місті за кілька тижнів навмисне нагніталася атмосфера антисимитизму. Євреям відверто говорили, що їх будуть громити. Влада при цьому чітко і не вдавано стояла осторонь та мовчки спостерігала за подіями. Нажахані страшною загрозою євреї на всі дні великодніх святкувань закрили всі крамниці та шинки, щоб уникнути реалізації страшного попередження. А все місто пиячило і не виказувало ніякої агресії, чим не зіпсувало собі свято.

Грім грянув вже після свят. Події почалися з одного з шинків, де його господар єврей зробив зауваження відвідувачу напідпитку. У ображеного нагодилися товариші, що і розгромили та розграбували шинок. Далі все перекинулось на інші генделики, крамниці, погреби , склади та домівки євреїв. З крамниць все розтаскувалося по домівках і навіть нещадно нищилося на місці, або викидалося на вулиці, які нагадували смітник. Трощилися меблі, а запаси алкоголю не лише грабувалися випивалися але і знищувалося. Євреї у підвалах ховали дітей. Погром у місті тривав кілька днів, а потім поширився, як кола по воді ланцюговою реакцією на інші міста України . Кількість жертв не повідомлялася, як і не каралися учасники антисемітського шабашу. Поліція в події не втручалася, як і не застосовувалися війська( принаймні про це немає повідомлень, а можливо «пожежники довго їхали»).

Та 1881 роком «єлизаветградський почин» не обмежився і періодично повторювався та «практикувався» в Україні майже до 1920 року.

Повертаючись до Пашутіна та його поведінки до , під час та після першого та інших погромів, слід зазначити, що він особисто мав з цього чималий зиск по професійній лінії по був купцем, а погроми нищили його конкурентів в торгівлі.

Як розповіли члени місцевої єврейської громади, вони не схвалюють встановлення пам’ятника антисеміту Олександру Пашутіну та не розуміють, наприклад чому Павло Штурман давав на це гроші. « Мабуть його шантажувала влада…» - сказав один стрий єврей, та додав: « І місце для пам’ятника вибрано невдале… Хіба можна ставити пам’ятник такій людині на місті зруйнованого християнського храму? А ми мовчимо, бо хто послухає бідних євреїв?..»

Та факт першого сигнального погрому в Єлизаветграді не витертий з людської пам’яті і описується навіть у шкільних підручниках держави Ізраїль!

Антисемітом з стільцем  «прикрасили» площу українського міста. Гарний смак у місцевої кіровоградської влади, і здається не лише смак, бо від цього всього цього ще й тхне. Тхне не українським, не єврейським, а сатанинським.

Анатолій Авдєєв. журнал "Сурма"