Понеділок, 20.11.2017, 16:44
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Винниченко повертається

У  Кіровоградському обласному художньому музеї відбулася урочиста презентація мистецької колекції видатного державного і політичного діяча, письменника, художника Володимира Винниченка (1880-1951), поверненої на Батьківщину Українською Вільною академією наук у США (м. Нью-Йорк). Завдячуючи зусиллям Міністерства культури і туризму України та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, за сприяння Міністерства закордонних справ України та Державної митної служби України, Україною набуто в дар решту мистецької колекції родини Винниченків.






 Виставка символічно відкривається у Кіровоградському обласному художньому музеї у ювілейні дні – тут, у колишньому Єлисаветграді, 130 років тому народився видатний державний і політичний діяч, перший прем’єр-міністр незалежної України, письменник Володимир Кирилович Винниченко. Він увійшов в історію національної культури, як один із талановитих українських письменників – автор чотирнадцяти романів, більше ста оповідань, двадцяти трьох драматичних творів, сорока однієї книжки щоденникових записів, які охоплюють великий період 1911-1951 рр.

   Володимир Винниченко намагався поєднувати літературну діяльність і політику, і часом це вдавалося, але в політиці браку було більше ніж мистецтві.. У 1917-1919 рр. він – Голова Генерального секретаріату Центральної Ради, Голова Директорії, а ще – автор майже всіх законодавчих актів Української Народної Республіки, в тому числі і знаменитого IV Універсалу, який стверджував злуку всіх українських земель у соборній Українській державі. 

  Народившись у провінційному Єлисаветграді, Володимир Винниченко у 1930-х роках в еміграції, у Парижі  по-справжньому, відкрив у собі новий талант художника. Протягом свого життя написав понад сто власних картин, портретів і акварелей. У 2001 році у Києві відбулося відкриття виставки "Краса і сила”, на якій уперше в Україні було презентовано його малярську спадщину у кількості 89 картин, яку, згідно заповіту дружини Розалії Винниченко, передала в Україну на довічне зберігання Українська Вільна Академія наук у США. 2002 року ще 10 малярських творів повернулися на Батьківщину, а у квітні цього року – і залишок мистецької колекції родини Винниченків, що складається з 20 картин.

 Картини Володимира Винниченка, за словами мистецтвознавців, виконані у м’яких тонах, маляр був прихильником пізнього французького експресіонізму. Серед робіт – галерея автопортретів і портретів дружини Розалії Винниченко; натюрморти та пейзажі. Особливе місце займають так звані «міські картинки»: вузенькі вулички, викладені бруківкою; невеликі будиночки та особняки, клумби та сквери

Кіровоградські історики вважають, що на деяких картинах Винниченка можна побачити краєвиди саме Єлісаветграду. Адже в еміграції Винниченко згадував рідне місто, як нібито своєрідний «маленький Париж», в якому він уперше відчув смак до творчості.  На жаль, парижський термін вигадали недавно та для значимості приписали Миколі Добролюбову.

«Володимир Кирилович – наш земляк, і перші 20 років його життя пов’язані з цим краєм, – наголошує кіровоградський краєзнавець Олег Юрченко. – Він навчався в Єлісаветградській чоловічій класичній гімназії, і це вже далі були Київ, Європа.
Але перші 20 років – то Єлісаветградщина! Ми завжди пам’ятали, що він наш земляк, та й Винниченко теж пам’ятав, що тут – його мала Батьківщина!» До речі, через виключення за «український норов» Володимир Кирилович не зміг закінчити гімназію, і продовжив навчання та отримав атестат у сусідньому Златополі.

 

 Після його смерті в еміграції 1951 року, родинний архів перевезений до Української вільної академії наук у США. Згідно із заповітом удови Винниченка, архівом розпоряджалась Академія, але за однієї умови: у разі відновлення Незалежності України, архівні матеріали мали повернутись на Батьківщину. і ця робота ще попереду.І упродовж двадцяти років, фактично від дня ухвалення Декларації про державний суверенітет, Україна вела переговори зі США та Францією: у результаті, архів по частинах перевезений до України. Про це розповів один із ініціаторів повернення архіву – віце-президент Києво-Могилянської академії Володимир Панченко.

Відкриваючи зал Винниченка-художника у Кіровоградському обласному художньому музеї, він зазначив: «Звичайно, ця нинішня подія – абсолютно фантастична! Особливо, якщо подивитись на неї очима самого Винниченка. Малювати він починав в Єлісаветграді, тому що тут були малювальні класи, які не пройшли повз нього. Отже, якісь перші навички малювання і живопису він здобував саме у рідному місті. Хоча більш професійне малярство у нього пов’язано уже з еміграцією, і саме там він створив оту сотню робіт, частина з яких виставлена тут».

 

 Нинішнє повернення Винниченка на Батьківщину ще неповне. В боргу батьківщина перед ним не видавши ще повне зібрання творів, до речі,  як і  Тараса Шевченка. Володимир Панченко запропонував, наприклад, на набережній Інгулу В Кіровограді  встановити памятник Петькові-халамиднику – літературному герою Винниченка та його прообразу в дитинстві. На щастя нині від балачок помітним став перехід до конкретнтних справ. Кіровоградщина, здається, повернулася лицем до вшановування памяті своїх славектних земляків. Але не з того почала, не з Винниченка чи Маланюка, а з чорносотенця і антисеміта Пашутіна. І це дуже прикро…

 Вшановуючи Володимира Винниченка, місцева громада за підтримки владних інституцій у вересні цього року встановить пам’ятник Винниченкові – голові Генерального секретаріату Української Центральної Ради і визначному митцю свого часу. До цього місцева громада, що і нині не відзначається своєю українскістю та партіотизмом та має північно-лівий крін ййшла довгих девятнадцять років. А зараз почулися голоси про масонство земляка та шпигунство на користь СРСР. Але роботи на памятником добігають до логічного кінця, хоча традиційно затьмарені традиційною невиправданною порубкою дерев.

Презентація відбулася за участі  голови  ОДА Сергія Ларіна та Міністра транспорту і зв'язку України Костянтина Єфименка та представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства закордонних справ України, Державної митної служби України, Національної академії наук України, ЗМІ.






 Виставка приємно вражає не лише новизною художніх полотен, бо є першою в Україні, але відриттями та додатками з особистих речей Володимира Винниченка, його книг та книг присвячених йому. Полотна видатного політика та драматурга ліричні  та сповнені тугою за Україною, вражають цікавими образами і відкривають досі невідомого землякам та всій Україні Володимира  Винниченка.

Анатолій Авдєєв
Категорія: Мої статті | Додав: graf (18.07.2010)
Переглядів: 265 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz