Субота, 20.04.2024, 18:02
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 181
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Пригоди старої акації

 

Росла собі у Кіровограді по вулиці Гоголя стара акація. Час від часу з поривами вітру від неї відчахувалися та падали вниз старі гілки, і  добре, коли не комусь на голову. Турбувало це лише тих, хто жив поруч, а не КРЕП, депутатів, чи владу повище.

 Під час останніх дощів з шквальними вітрами, дерево таки  розчахнулося та впало на дах будинку №30. Пенсіонарка Тамара Петрівна Ольхова, на частину будинку якої «випало несподіване щастя» пішла у райвиконком, який зовсім поруч у сусідньому будинку, щоб щось зробити з небезпечним деревом. Але там «розвели руками», сказавши, що нині у них… немає на це повноважень, і  послали у міськ виконком. Там свої повноваження «визвнали», через що пенсіонерці довелося написати навіть два листи.

 Поки йшла тяганина, син Тамари Петрівни гілку з даху прибрав, а до неї завітав керівник міського «Зеленого господарства», телевізійники з ТТV та прийшов лист відповідь від міського голови комуніста Пузакова. Перший представник поділився горем, що для того, щоб прибрати старе і небезпечне дерево у нього немає коштів( а щоб пиляти та  корчувати  нещодавно  молоді дерева в центрі міста були). При цьому, за словами пенсіонерки,  додав, що, «от як би дерево порвало дроти та обезструмило будинок, тоді б можливо був привід…». Тебебачення відзняло та показало резонансний сюжет про безгосподарність, а в листі-відписці пенсіонерку кудись знову… послали ходити і оббивати пороги.

 А поруч гуляють діти, ходять люди і дерево от-от когось накриє знову,  але… все по правилам та по закону. Коли ж Тамара Петрівна Ольхова звернулася до громадської приймальні організації Регіонально-демократичного союзу, то глянувши на навислу загрозу, її активісти, взявши пили в руки її ліквідували. Але до того моменту пройшло майже два тижні з переліченими бюрократичними пригодами та «регламентними діями». Коли ж загрозу ліквідували, то з сусідньої будівлі райвиконкому прийшли чиновники з цікавістю стосовно того «хто, чому і  як…»  ліквідував загрозу.

 Звичайна стара акація, слава Богу, не наробила великого лиха, але як допомогла показати хто чого вартий у місті, і як діє в конкретній, здавалося, не дуже складній ситуації. При ділі були чотирі чи п’ять організацій, і лише одна – шоста її взяла і просто вирішила.

Анатолій Авдєєв
Категорія: Мої статті | Додав: graf (24.07.2010)
Переглядів: 464 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz