«Вона унікальна, в Україні таких стоянок ще не було. Датується 32 тис. років до нашої ери. Кремінь, який ми тут знайшли, показує, що ця стоянка перехідна від неандертальця до гомо сапієнс. Сучасна наука вважає, що порода людини розумної не пов’язана генетично з породою неандертальців. В Європі був цікавий період в історії, від 40 до 30 тис. років до н.е., коли на одних територіях мешкали дві породи людей: неандертальці та гомо сапієнс. І зараз вчені вивчають, як вони між собою контактували. Матеріали, знайдені під час розкопок стоянки, демонструють синтез культур двох видів людей», - розповів Л. Залізняк.

За словами професора, всі скупчення палеолітичних пам’яток знаходяться по периферії України, в гірському Криму, під Новгород-Сіверським, на Дністрі, а центр донедавна залишався «порожнім» для археологічної науки.

«Археологи вже відкопали близько 10 тис. артефактів, які свідчать про співіснування людей розумних і неандертальців. Хоча генетики вже довели, що шлюбних контактів вони не мали, принаймні дітей у них не лишилося. Чи ворогували вони – невідомо. В ті часи канібалізм був нормальною справою. Європа знає стоянки, де неандертальці їли собі подібних, а гомо сапієнс - своїх. Але ніколи не було виявлено випадків, щоб вони харчувались людьми іншої породи. На жаль, тут мало зберігається кісток, очевидно, проблема ґрунту», - зазначив начальник експедиції.

Він наголосив, що археологи працюють над вивченням питання про розвиток культурних традицій людства у центральному регіоні.  Поруч дослідчується кілька інших розкопів. Околиці сучасного Новомиргорода в далекі часи навіть до 90 тис літ нашої ери були залюдненими. Неподалік села Троянового знайдено навіть скілет мамонта та ще кілька стоянок.

  «До наших розкопок на Кіровоградщині вважалось, що так звана стрілецька культурна традиція існувала тільки на Дону, росіяни цим дуже пишалися. Тепер посипався генезис цієї теорії. Зараз історики схиляються до думки, і про це свідчать матеріали кіровоградської стоянки, що стрілецька культура родом від неандертальців, які мешкали в горах Криму. Але ми точно не знаємо, хто був носієм-виробником цих знарядь, чи ранні сапієнс, чи пізні неандертальці. Питань надзвичайно багато, щоб їх вирішити, треба копати», - наголосив Л. Залізняк. 

Як не дивно, на  всі ці археологічні дива світового значення першим професійних архіологів навів місцевий мешканець Петро Озеров. Його відкриття та знахідки вражають, а вчені, на жаль,  не одразу зреагували на сигнали «аматора з знаннями академіка». Я ходив півдня за Ленідом Львовичем, не просто з «розкритим ротом», а вражений тим , що моя рідна Кіровоградщина потрапила в епіцентр світових відкритів, дасть вченим свіжі матеріали для десятків наукових праць та змінить наукові світогляди, ліквідувавши «білі плями «далекої історії людства. Запхоплення викликали не тількі ці розкопки і повідомлення, але і сусідні трипільські  знахідки віком «всього» у 5-6 тисячоліть.

Анатолій Авдєєв