Вівторок, 19.09.2017, 14:42
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

З «підсунутої миски» або місцевий Хеллоуїн
Багато журналістів описують аналітичні розклади з підсунутої певним кандидатом їм миски. Мізки тужити тут не треба, бо миска перед тобою і пишеш про те, що бачиш на ній. До недавного часу, за рідким виключенням, кіровоградці і без виборів знали наступного мера. Так було з Нікуліним, Цимбаревичем, Чигриним та Кальченком. Другого не визнав суд, а останній здобувше\и мерське крісло передумав та поїхав до Києва у нардепи.

 А далі трапилося непередбачене політтехнологами  «кіно» - місто «обрало» мером комуніста Володимира Пузакова… Хоча особисто я це передбачив, та для мене персонально покрутили біля скроні  пальчиком, але вийшло по-моєму, бо в бій вступила не політтехнологія одного з 3-4 кандидатських штабів, а людська байдужість. Низька явка призвела до того, що «переможцю» вистачило майже 8500 голосів з 192 000, а другий такий загадковий, як і перший Олександр Дануца відстав майже на 200 голосів та почав завзято доводити, що  його  «обдурили».  А чи було кого  і як дурити?

  Кажуть, що «буквально на носі»  ноові вибори мера Кіровограда, і це чиста правда.

Стверджують, що  обирати будемо ми з вами – виборці, але не менш ясно, що найбільш реальні шанси на перемогу завжди мають ті, у кого більше ресурсів – влади, грошей, підлеглих, газет і телеканалів. Іншими словами – більше можливостей впливати на наш з вами вибір.  А чи мають? За Олександра Табалова, штаб якого на минулих  позачергових виборах міського голови старанно усував «небезпечного Олександра Нікуліна», не спрацював по отриманим голосам навіть на кількість працюючих на його підприємствах… Є про що задуматись тому штабові ті й іншим теж.

Хто ж, виходячи з цих міркувань, має найбільше шансів на перемогу в жовтневій битві за Кіровоград,  судячи з «підсунутої миски»? В «мисці» викладено, що гарні шанси завжди має той, хто йде на другий термін. У нашому випадку – чинний мер Володимир Пузаков.  Хороший жарт… І це ніби черезьте , що йому через профільного заступника підпорядковані міські медики – працівники поліклінік і міськлікарень, директори шкіл зі штатами вчителів та інших працівників.  Але так було завжди, що саме  мери, чомусь програвали. Крім того, говорить дехто, що є самі працівники апарату міської ради, відділів та управлінь, і для  міста, де всі можуть вирішити навіть не десятки тисяч, а тисячі голосів, це вже непоганий заділ. Крім того, не можна скидати з рахунків і дисциплінований комуністичний електорат. Також  Пузакову у плюси дають підвідомчу нині  «Вечірню газету» , що може  чисто за назвою «затемнити» на його користь» .
  Непогані шанси міг би мати кандидат від БЮТ, що має в регіоні дуже непоганий
фінансовий ресурс – спонсорами партії екс-прем`єрки традиційно є господар промислової групи «Креатив» Станіслав Березкін і видний бізнесмен Євген Бахмач (ЗАТ «Радій», «Кіровоградграніт», «Кіровоградський автобусний парк»). Щоправда, у світлі можливого висунення кандидатом на пост мера Василя Дзядуха – керівника автобусного парку, може статися, що на ресурси Бахмача блок  розраховувати не зможе. Але чи стане пан Бахмач викидати на таке гроші, адже «та фігура» може виявитись «непрохідним пішако»?  Крім того, «гуманітарний» заступник сьогоднішнього мера Валентина Пупишева – член БЮТ, а тому цілком можливо, що освіту з медициною будуть «схиляти» до підтримки кандидата саме від цієї політичної сили. Втім, вибір самого цього кандидата, у якості якого нещодавно був представлений керівник Кіровської районної організації партії «Батьківщина» Сергій Міхальонок, вдалим назвати складно і всіх, мяко кажучи, дуже здивував. З такими кандидатами на вибори можна вже і не ходити, хіба що для галочки. Один з аналітиків навіть написав, що він мало відомий серед городян, до того ж абсолютно не має якостей харизматичного лідера. І це дуже близьке до істини судження.  Тут навіть припустили, що  це може говорити і про те, що в ході кампанії він може виконувати чисто технологічні функції, а реальну ставку місцеві бютівці роблять на іншу людину, може бути навіть на Володимира Пузакова, з яким останнім часом цілком успішно «співпрацює» фракція БЮТ в міській раді.  Не говорять  в БЮТ лише про Перевозника та Кальченка, які насправді є непоганим ресурсом.
  Вважається, що непоганий стартовий майданчик є у кандидата від Партії регіонів, хоча з тим, хто саме представить її на виборах мера, визначеності поки немає. «Роздуми аналітиків» та інформація з  «миски» говорить про те , що в середовищі самих кіровоградських регіоналів вказують на три можливі кандидатури. Це голова міської організації ПР, промисловець Юрій Тітов (завод «Гідросила»), що швидко набирає популярність як місцевий політик, бізнесмен Микола Онул (Дендропарк, ФК «Зірка») і голова Кіровської районної ради Віктор Луценко. Перший і другий володіють значними фінансовими ресурсами, а Тітов – ще й непоганим  людським ресурсом, як працівники завод). На боці  Віктора Луценка – перевага молодості, амбітність та набутий досвід роботи в органах місцевого самоврядування. У будь-якому випадку регіоналам слід визначатися скоріше, щоб не допустити розпорошення сил та  коштів, організаційних зусиль та дроблення рейтингу.

 Серед цих суджень не викладено головного, що головною фігурою буде «майор Ларін», який відіграватимеме роль головного ляльковода, згідно з свого становища на вершині місцевогго регіонального айсберга. І саме тому перемогу треба «присудити» його кандидатові.
  Окремо  згадують про фігури бізнесмена Олександра Табалова, що володіє кіровоградськими хлібозаводами та низкою інших переробних підприємств в області й за її межами, і власника телеканалу TTV, юриста Володимира Ярошенка, які, швидше за все, також будуть балотуватися на пост мера. Якщо перший володіє більш ніж значним фінансовим ресурсом, то другий уже виконав величезну роботу на власний рейтинг, стаючи рушійною силою мало не кожного протестного руху в місті та постійно обробляючи громадську думку через власний телеканал. Лише виборець може помітити, що то лише порожній галас і не «спрацювати» як того очікують. Говорять у місті за Олександра Нікуліна та Олександра Варванського. Сам про себе говорить  і Олександр Дануца – політик на трансфері, якого позбулася партія «Наша Україна». Перший вірить в свою популярність, другий у везіння та РДС, а третій не розуміє, що минулий його успіх був «фатальним вибриком долі», за яким настає незапрограмоване забуття.

 Але є і інші політичні сили, що висунуть відомих та маловідомих. І тому до 31 жовтня кандидатська обойма поповниться й іншими особами, крім названих . Але говорити про реальні шанси всіх цих осіб на перемогу навряд чи доводиться. Тому що всі серйозні ресурси – адміністративні, людські, грошові, інформаційні, вже, як то кажуть,  майже розібрані. А без них – які сьогодні вибори...  Але в житті можливі і «жарти» зразка листопада 2006 року.


Анатолій Авдєєв
Категорія: Мої статті | Додав: graf (05.08.2010)
Переглядів: 150 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz