Вівторок, 25.07.2017, 17:49
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Дорога до Плетеного Ташлика

Як в пісні, так і у житті „нас кличе у мандри дорога”. Замиловуючись красою Чорного Ташлика навесні, „небайдужі” захотіли продовжити подорож і побачити Ташлик Плетений. Епопеєю мали стати Каскади – одне з див Кіровоградщини, що знаходиться поблизу села Злинка.

Одже піший маршрут розпочався з Новоукраїнки, точніше за кілька кілометрів до неї. Одразу знайдене місце для ночівлі і затишна ніч – гарна розминка перед наступним пішим днем.

Ранок другого дня. Повний вперед! Наша дорога пролягає через Новоукраїнку- містечко, яке має власний стиль.
Модними є таблички-номери будинків вирізані з автономерів і по кілька одразу на одному домі – саме так ми думали минулого разу. Але тепер глобальна брехня викрита. Вони пластмасові!!!



Здивувало і місцеве кладовище: таблички на хрестах і пам’ятниках були розвернуті від могил.
Люди привітні, а кринична вода смачнюча. Знов нас радували краєвиди Чорного Ташлика.

А ще принагідно ми знайшли собі супутників. Всю дорогу нас супроводжувала біла пухнаста гусін. Вона безстрашно повзала по дорозі, заповзала у всі можливі місця і згорталась в клубочок, коли її знімали з футболки чи наплічника.
Що це за гусінь? Чому її так бгато? А головне, які з неї будуть метелки? Прохання поділитись інформацією всім гусінезнавцям !

Станція Адабаш. Послухавши пораду місцевих мешканців, до наступного пункту – села Войнівка, наш шлях пролягав залізничною колією. До місця розтаборування дорога була крізь будяки, реп’яхи і колючки. Спинились за кілька кілометрів до Войнівки і за кілька сототень метрів від річки.




Невід’ємним і приємним моментом будь-якої мандрівки є вечірня ватра. Там не лише готується вечеря. Навколо неї збираються всі позитивні емоції за день і хороші пісні. Ватра ж в цій подорожі була з піснями „Акваріуму” і Віктора Цоя.



Третій день. Дорога до мети. Невеликі блукання полями. І ось пообіді перед нами неймовірні пейзажі Плетеного Ташлика. Від природної краси забивало дух! А коли в небі побачили з десяток лелек захвату не було меж.

На жаль, каскади в цю пору виявились неповноводними. Але симпатичний водоспадик все ж було знайдено.
Маємо масу задоволення, купу фотографій і шалене бажання побачити каскади у всій красі. Тож Злинка, чекай нас знову!




http://nbbkir.at.ua/news/doroga_do_pletenogo_tashlika/2010-08-25-218
Категорія: Мої статті | Додав: graf (06.09.2010)
Переглядів: 190 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz