Четвер, 29.06.2017, 04:53
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Привіт із доісторичного світу

Як з'ясував командир обласної пошукової організації "Зірка" Олексій Бабушкін, уважно дивитися під ноги корисно не тільки для "червоного" пошуку і власної безпеки, а й для вітчизняної науки.
- Кілька років тому під час пошуків останків загиблих солдатів ми вирішили обстежити берег Дніпра і натрапили на дивні скам'янілості, що нагадували хребці та ребра велетенської тварини. Швидше за все, їх вимило водою, - розповідає Олексій. - Кілька хребців ми передали до обласного краєзнавчого музею. Решту залишили, адже це робота для науковців.
Цікавість тривалий час не давала спокою, зізнається Олексій. Врешті-решт, вона взяла гору над зайнятістю. Кілька тижнів тому він запросив оглянути місце знахідки істориків і археологів. Під час поїздки було знайдено всього один фрагмент. Схоже, Дніпро розмило кручу, і кістяк засипало піском та глиною. Знайдений хребець виявився більшим від тих, що вже були передані до музею, - двадцять сантиметрів у висоту, п'ятнадцять сантиметрів у діаметрі та близько двадцяти кілограмів вагою.
На знімку: завідуюча відділом природи В. Слюсаренко радіє подарунку.
- Але це не найбільший із тих, що ми бачили минулого разу. Деякі хребці взагалі не можна було підняти, - каже пошуковець.
Знайдений фрагмент також поповнив колекцію експонатів обласного краєзнавчого музею, але дорогою туди "побував" у редакції "Народного слова". Якщо Олексій хотів вразити і розпалити цікавість журналістів газети, то йому це вдалося. Мабуть, з тиждень в редакції всі ділилися припущеннями, "хто" ж у нас побував: мамонт, динозавр чи іхтіозавр? З огляду на те, що в доісторичний період територія України знаходилася на дні древнього океану Тетису, остання версія нам видавалася найбільш вірогідною. Згодом з'ясувалося, що ми були не такі вже й далекі від істини. Передчуття сенсації вимагало негайного підтвердження припущень. Причому не від кого-небудь, а від світил вітчизняної науки. Археологи пояснили, що в цьому випадку потрібно звертатися до спеціалістів вужчого профілю - до палеонтологів. А де їх шукати, як не у відділі палеонтології Національного науково-природничого музею Національної академії наук України? Нам вдалося зв'язатися з одним із співробітників відділу кандидатом біологічних наук Юрієм Семеновим. У телефонній розмові він попросив надіслати йому знімки фрагментів знахідки і пообіцяв по можливості визначити, кому вони належать.
Не буду описувати хвилювання, яке супроводжувало очікування попереднього висновку. Але почуте виправдало всі сподівання. Юрій Олексійович вважає, що кіровоградські пошуковці натрапили на базилозавра, який жив 40-39 мільйонів років тому в епоху палеоцену. Зеуглодон, так ще називають базилозавра, - один із велетенських стародавніх китів (прабатько сучасних видів), який мав видовжену рибоподібну форму і сягав 20-25 метрів у довжину. Ось, такий привіт мешканцям області з іншого, доісторичного, світу, який існував ще до появи людства.
Як розповідає Вікіпедія, вперше скам'янілі залишки цих китів було знайдено на початку ХІХ століття на півдні Сполучених Штатів, в Алабамі, згодом у Луїзіані. Спочатку вважалося, що це залишки морського плазуна. Цим пояснюється нехарактерна для ссавців кінцівка назви "завр". Пізніше скам'янілі останки ще двох базилозаврів було знайдено в Пакистані та Єгипті. Цікава деталь: останки цих китів були настільки великі, що мешканці Луїзіани та Алабами використовували їх, як меблі, поки ті не потрапили до вчених.
В Україні, кажуть учені, останки базилозавра знайшли в минулому столітті в Києві, під час будівництва метрополітену. Кілька його фрагментів, хребці та ребра, зараз зберігаються в палеонтологічному відділі Національного науково-природничого музею НАН України. А тут, можливо, вдасться відкопати цілий кістяк!
Природньо, що світловодська знахідка неабияк заінтригувала київських учених. Юрій Семенов навіть повідомив кореспонденту та пошуковцям, що його колеги на чолі з доктором біологічних наук професором Леонідом Рековцем, провідним науковим співробітником музею, готові, повертаючись із експедиції з Запорізької області до Києва, спеціально заїхати до Світловодського району. На жаль, Леоніду Івановичу не вдалося це зробити, однак у розмові з кореспондентом він висловив сподівання, що зможе ознайомитися з гігантом, якого скільки років приховували дніпровські кручі і, що знахідка стане доступною для широкого загалу та обов'язково експонуватиметься чи то в київському музеї, чи то в нашому обласному краєзнавчому. Головне, щоб вона не потрапила до рук так званих чорних археологів і не була вивезена за кордон. Леонід Рековець повідомив ще одну новину, яка може претендувати на сенсаційність і послужити на користь припущення його колеги Юрія Семенова. За словами Леоніда Івановича, це не єдина така знахідка на території Світловодського району. Кілька років тому їхня експедиція також натрапила на останки велетенської істоти, схожої на базилозавра, однак досі не було змоги її відкопати. Звісно, останки потребують ретельної експертизи, перш ніж говорити про те, що це саме базилозаври, із повною впевненістю. Проте цінність обох - беззаперечна. Тепер виникає запитання, що з цим робити кіровоградцям? Визволяти базилозавра з глиняної пастки чи залишити на поживу чорним археологам, які працюють на приватних колекціонерів?
Як з'ясувалося, ні спеціалісти обласного краєзнавчого музею, ні відділу охорони об'єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації раніше не мали справи з подібними знахідками, отже, не мають досвіду з організації розкопок та подальшої музеєфікації подібних об'єктів.
- Ми успішно співпрацюємо в плані розкопок на території області з київськими археологами, але в цьому випадку йдеться не про пам'ятки діяльності людини, якими згідно з положенням опікується наш відділ, а про палезоологічну знахідку. Та ми готові взятися за організацію розкопок, оскільки в області немає іншої служби, яка могла б це зробити. До того ж після музеєфікації об'єкт однозначно матиме не тільки історичну, а й культурну цінність, - вважає начальник відділу охорони об'єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації Надія Лісняк. - Єдине, що може стати перешкодою, - це відсутність коштів.
Звісно, як пояснив професор Рековець, без залучення вчених-палеонтологів у цій справі не обійтися. Редакція готова надати організаторам розкопок контактні телефони київських спеціалістів, з якими спілкувався кореспондент під час підготовки матеріалу.
Щодо того, хто ж на місцевому рівні повинен опікуватися організацією палеорозкопок, то Надія Лісняк мала рацію. Хоча очолюваний нею відділ згідно з положенням опікується тільки пам'ятками, до створення яких причетна людина, згідно з законодавством іншої служби, яка б мала взяти на себе таку відповідальність, в області справді немає. Так, Закон України "Про охорону культурної спадщини" чітко визначає, що до об'єктів культурної спадщини зокрема належать і природні об'єкти. Координація робіт із виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини, ведення списків цих об'єктів; надання дозволу на переміщення пам'яток місцевого значення; оголошення топографічно визначених територій чи водних об'єктів, в яких містяться об'єкти культурної спадщини, охоронними археологічними територіями; здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, пристосування й музеєфікації пам'яток - належать до повноважень органів охорони культурної спадщини.
У статті 35 (про дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок та інших земляних робіт)йідеться, що всі знайдені під час досліджень рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної спадщини, повинні бути передані на постійне зберігання визначеній у дозволі установі для занесення до державної частини Музейного фонду України. Тут же конкретизується, які саме об'єкти культурної спадщини - антропогенні, антропологічні, палеозоологічні (яким є останки прадавньої істоти) та інші… Та все це, як кажуть, справа техніки. Тепер про кошти. Законом передбачено, що кошти на фінансування охорони культурної спадщини повинні виділятися зі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів. Переконана, що кілька десятків тисяч гривень - не великі гроші порівняно з вартістю цього об'єкта. Інша справа - де його зберігати.
Завідуюча відділом природи обласного краєзнавчого музею Вікторія Слюсаренко каже, що рада була б унікальному експонату, але ж у музеї немає площ, щоб розмістити такого велетня.
- Швидше за все, як це не прикро, він отримає київську прописку, - каже вона.
Може, й так. У будь-якому випадку область буде причетна до великої справи. З іншого боку, чому б не помріяти про створення умов при обласному краєзнавчому музеї для палеонтологічного відділу, адже нам точно відомо, що на території області знаходили й інші цікаві об'єкти, такі як морська корова, велетенський равлик та мамонти. Ви тільки уявіть, яке паломництво туристів можна таким чином організувати в нашу область. Я вже не кажу про те, що Кіровоград може стати третім містом в Україні після Києва і Одеси, музей якого матиме такі експонати.
- Чим не пункт для обласної програми "Центральний регіон - 2015"? Ми не повинні віддавати такі експонати в Київ. Я повністю підтримую позицію голови обласної державної адміністрації Сергія Ларіна, що наша область повинна стати центральним регіоном України не тільки в географічному, а у всіх відношеннях, - каже Олексій.
Друзі вважають його романтиком. Ну і що в цьому поганого? Адже не в останню чергу завдяки цій його якості очолюваний ним пошуковий загін "Зірка" виявив сотні загиблих воїнів Великої Вітчизняної війни, що дало змогу поховати згідно з християнськими звичаями та з усіма військовими почестями. Про це неодноразово писала обласна преса. І взагалі, не реклама рушійна сила прогресу, а саме романтики, завдяки яким усе неймовірне стає реальним.
Завершуючи матеріал на цю тему, хочеться вірити, що він матиме продовження. Тож далі буде…

Наталя КРАВЧЕНКО.


http://www.n-slovo.com.ua/arhiv/17_08_2010_2.html
Категорія: Мої статті | Додав: graf (14.09.2010)
Переглядів: 294 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz