Міському голові Кіровограда не довіряють дві третини жителів міста. Молодь, з одного боку, починає слідом за старшим поколінням думати про «міцну руку», а з іншого – сприймає корупцію у місцевому самоврядуванні як належне. А більшість кіровоградців на посаді керівника міста хочуть бачити чесну людину й успішного господарника. Це засвідчили результати дослідження, проведеного місцевим відділенням авторитетної соціологічної компанії Research&Branding Group напередодні офіційного початку кампанії місцевих виборів, що відбудуться 31 жовтня. З матеріалами опитувань, анкетування і фокус-груп, а також висновками, які робить на їх підставі наука, нас познайомив керівник відділу Едуард Клюєнко.
- Ми провели серію досліджень різними методами: соціологічного інтерв’ю, методом фокус-груп та анкетування. Результати дозволяють зробити висновки стосовно проблем, що стоять перед нашим містом. Перше, на що ми звернули увагу, - вкрай низький рівень довіри до місцевої влади, зокрема до теперішнього міського голови Кіровограда. Так, від 60 до 70 відсотків - близько двох третин жителів міста, – за даними різних досліджень, негативно оцінюють його діяльність.
- Яка причина такого високого рівня антирейтингу?
- Для того, щоб з’ясувати мотиви, глибинні причини недовіри до міської влади, ми провели ряд уже не кількісних, а якісних досліджень методом фокус-груп (обговорення у групах людей, підібраних за віком, професією чи соціальним статусом. – Авт.). Як з’ясувалося, причин кілька і вони спільні для представників різних вікових груп. Перша і основна – це зловживання, пов’язані з розбазарюванням міських земель. Про те, що роздані парки та сквери – Лісопаркова, Міський сад, сквер Центральний і т.д., – знають і говорять практично всі респонденти. Ще одна близька тема – дитячі та спорт-майданчики, місця відпочинку, яких за останні роки практично не залишилося. На третьому місці – стан міської медицини, на четвертому – благоустрій міста, стан інфраструктури. Більше 40 відсотків мешканців Кіровограда кажуть, що не сподіваються на те, що теперішня міська влада коли-небудь зверне увагу на стан житлового фонду, роботу КРЕПів. Багато людей старшого покоління – я кажу абсолютно серйозно – запевняють, що після війни у під’їздах було чистіше.
І ще одна проблема, про яку кажуть майже всі, - безробіття. Люди не вірять, що міська влада допомагає підприємцям, у результаті бізнес – малий і великий - ледь дихає. А звідси - і скорочення, і зарплатня у конвертах і таке інше.
- А яку людину кіровоградці хочуть бачити на посаді міського голови?
- Ми намагалися з’ясувати, з якого професійного і соціального середовища має бути майбутній керівник кіровоградського самоуправління, хто впорається з завданнями, що поставатимуть перед головою. Точки зору представників різних вікових груп різняться, але є у них і спільні позиції. Наприклад, певна частина кіровоградської молоді дуже роздратована пануванням безгосподарності, а тому вважає, що Кіровограду потрібна «міцна рука» - військовий чи міліціонер. Соціологи звикли до того, що на авторитарний стиль правління орієнтовані в основному представники старшого покоління, але зараз – і це нове явище – авторитарні настрої прокидаються серед молоді. «Чому?» - запитую я. І мені відповідають: «Тому що я не вірю, що ці чвари в міськвиконкомі, постійний дерибан майна коли-небудь закінчаться». Один із респондентів припустив, що на посту міського голови має бути юрист, який найме замів-господарників. Але більшість усе-таки дотримується думки, що таким складним комплексом, як міське господарство, найбільш ефективно зможе керувати людина, яка вже керувала подібними комплексами із складною структурою. Адже місто по суті - це велике підприємство, де тисячі сімей, складна інфраструктура, де треба постійно працювати і оперативно приймати рішення. Тому що неправильно прийняте рішення призводить до збоїв у роботі. Ані вчитель, ані юрист, ані навіть міліціонер, на думку більшості респондентів, не мають досвіду прийняття таких рішень. Так, одна двадцятирічна дівчина сказала, що міська служба – дуже складна і непогано було б, щоб голова мав три освіти - економічну, медичну і, здається, гуманітарну. Правда, вона не змогла пригадати конкретну людину, яка б відповідала цим вимогам, і, врешті-решт, погодьтесь, містом має керувати господарник. У двох вікових групах – 30-54 та старше 54 років – переважає впевненість в тому, що з тією ситуацією, що склалася в місті, може впоратися лише людина з досвідом господарника. Під цим словом люди зазвичай розуміють керівника великого підприємства, деякі – власника бізнесу, деякі – керівника з досвідом державної служби.
- Крім професійних якостей керівника, на яких ще ставився акцент? Що говорять люди, наприклад, про моральні якості міського голови?
- Ми досліджували вимоги респондентів до майбутнього міського голови не тільки, так би мовити, соціально-професійного характеру, а і морально-психологічні та демографічні (стать, вік. – Авт.). Більшість респондентів переконана в тому, що міським головою має бути чоловік. З моральної точки зору дослідження також відзначило кілька моментів. По-перше, у людей усіх вікових груп склалося стійке уявлення про органи місцевого самоврядування як про місце, де можна непогано заробити. При цьому нас турбує ось що: якщо в середній та старшій вікових групах це вважається ненормальним, то кіровоградська молодь до 29 років, чия свідомість формувалася в останнє десятиріччя на тлі тотальної корупції, сприймає все як норму. Вони кажуть: «Нехай міський голова краде, але щоб був порядок». Тобто вони вважають це неправильним, але неминучим. Слава Богу, таку думку має лише частина молоді. Деякі кажуть: «Хотілося б, щоб голова був чесним, але де його взяти?». Саме в цьому, здається мені, буде інтрига майбутніх перегонів – наскільки командам кандидатів вдасться переконати виборців у чесності свого кандидата.
- Давайте підіб’ємо підсумок. Тож, якого голову чекають кіровоградці – перше, друге, третє…
- На тлі надзвичайно низької довіри до теперішньої міської влади ми маємо впевненість більшості респондентів у тому, що, по-перше, ним повинен стати господарник – причому успішний, який має досягнення у своїй справі, справі управління великим, багатоаспектним господарчим комплексом. По-друге, це має бути чоловік. По-третє – чесна людина, за якою не тягнеться «хвіст» негативу, корупційних скандалів, нехороших чуток. За кандидата, що відповідає цим трьом критеріям, вірогідніше за все, і віддасть свої голоси більшість кіровоградців.