Четвер, 21.09.2017, 04:35
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

КРАЙ НАШ КНЯЖИЙ
Київська Русь стала першою державою, до якої увійшли землі нашого краю. Хоробрість дружин і політика князів сприяли об’єднанню великих просторів Східної Європи від Фінської затоки до Кавказу, від Середньої Волги до Карпат і до Кракова. У важкій воєнно-дипломатичній боротьбі Київ зумів утримати Дніпро-Бузьке межиріччя аж до монголо-татарської навали. Цьому сприяли і укріплення в районі Тясмину, Інгульця, Висі.

"…Святослав зі сватом своїм Рюриком, утишивши землю Руську, а половців підкоривши під волю свою і порадившись, пішли удвох на лови по Дніпру в човнах, на устя Тясмені, і тут, лови діявши, наловили безліч звірів”, – описує літописець подію 1190 року, від якої виводять історію Крилова, укріплення на лівому березі Тясмину при впадінні в Дніпро. Назва містечка, яке дійшло до часів затоплення Кременчуцьким водосховищем (Світловодський район) вірогідно означає "криті” (з накритими ямами-пастками) або "красні” (багаті) "лови” (полювання). У тому ж літописі йдеться, що половці "напали зненацька на город Чюрнаїв, і острог взяли, і двір запалили, і залишок весь забрали… А поїхавши, вони отаборилися по Висях і, давши тут перепочинок коням своїм, поїхали до Борового та, почувши, що Ростислав Рюрикович у Торчському, вернули до ватаг своїх”. Укріплення Чюрнаїв і Купіль знаходилися на півночі нашого регіону.

Краєзнавці дійшли висновку, що на території нинішнього с. Солгутового Гайворонського району був стародавній Краснопіль, неподалік якого звели військові укріплення для захисту від кочових орд. Є версія, що літописний град Боровий розміщувався на території теперішніх Бірок поблизу Олександрівки. Розділилися думки науковців щодо місця (Лівобережжя чи наш край) наступних літописних подій: "взяли князі вежі їх половців на Углі-річці, а другі – по річці Снопороду, а самих настигли біля Чорного лісу і тут, притиснувши до лісу, побили їх, а інших руками побрали”. Можливо, мова у першому випадку йде про Інгул. Залишки давньоруських зброї і захисних обладунків знайдено в Олександрівському та Кіровоградському районах.

У ХІІ столітті київські князі змусили визнати свою владу частину кочових племен – чорних клобуків, які осіли на Тясмині, Синюсі, Південному Бузі. Вони брали участь у переможних битвах русичів проти половців у Наддніпрянщині. Ослаблення останніх посилило позиції монголо-татар на східних кордонах Русі. Азіатські полчища зруйнували Крилів, інші поселення краю, перетворивши його на "дике” поле. Упертий опір загарбникам вчинила Галицько-Волинська держава, куди після падіння Києва перемістився адміністративно-політичний центр княжих земель. 1254 року король Данило з великим військом виступив проти татарського намісника Куремси. Завдавши татарам поразки, він визволив території в околицях Південного Бугу. Давня історія рубежу І – ІІ тисячоліть, коли наші предки-русичі кували славу, боронили і розбудовували наш край, є золотою сторінкою минувшини Кіровоградщини.

Сергій ШЕВЧЕНКО

http://vechirka.com.ua/index.php?id=998
Категорія: Мої статті | Додав: graf (11.10.2010)
Переглядів: 165 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz