|
|
 |
Каталог статей |
 |
ВЕЛИКИЙ МУЗИКАНТ І ВЕЛИКА ЛЮДИНА
Кіровоградська музична школа № 1 імені Генріха Нейгауза діє майже
вісімдесят років. За цей час з її стін вийшло понад п’ять тисяч
випускників. Біля витоків закладу стояли висококваліфіковані педагоги й
музиканти. Серед них – і Юрій Хілобоков, відомий та шанований не тільки
серед музикантів міста, області, а й серед музичної громадськості далеко
за їх межами.
Дев’ятого листопада в концертній залі школи відбувся концерт,
присвячений 85-річчю заслуженого працівника культури України Юрія
Хілобокова.
Переповнена зала, прекрасна музика, яку виконували
учениця школи переможниця обласних та всеукраїнського конкурсів Анна
Майтало (викладач – Лідія Клімась, концертмейстер – Ольга Терещенко),
ансамбль скрипалів школи (керівник – Олександр Клімась, концертмейстер –
Тетяна Фурлет), випускники школи учасники квартету Марія Тютюнник,
Вікторія Верещагіна–Макарова, Микола Дорош, камерний оркестр
Кіровоградського музичного училища (керівник – заслужений діяч мистецтв
України Наталія Хілобокова), й теплі слова учнів шановного Маестро
створили неповторний чудовий настрій вечора. Юрій Павлович присвятив усе
своє життя її величності – Музиці. І більше сорока років віддав
Кіровоградській музичній школі № 1 імені Генріха Нейгауза.
Він
був чудовим педагогом, талановитим музикантом-скрипалем, прекрасним
адміністратором, блискучим диригентом, дбайливим чоловіком, батьком та
дідусем. Скількох скрипалів благословив він у великий музичний світ,
давши їм частину свого щирого серця! На жаль, такої статистики немає,
але я переконана, що багатьох.
Народився Юрій Павлович у
Кіровограді 22 вересня 1925 року в родині робітника заводу Ельворті.
Його творчий шлях почався в нашій музичній школі. Навчався він у
відомого педагога Йосипа Гольденберга, а вже 1944 року став
солістом-скрипалем Кіровоградської обласної філармонії. Пізніше, під час
роботи в оркестрі в Кіровоградському театрі російської драми імені
Сергія Кірова, він уперше став за диригентський пульт. 1947-го Юрій
Павлович вступив до музичного училища при Ленінградській державній
консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова, а вже через рік був
студентом Одеської державної консерваторії імені Антоніни Нежданової.
1953 року, повернувшись до рідного міста, він стає викладачем класу
скрипки в нашій музичній школі, де створив перший учнівський оркестр.
Навіть
коли його призначили на посаду завуча, а згодом і директора
Кіровоградського музичного училища, він не залишив викладацької роботи в
школі, поєднуючи її з педагогічною та диригентською діяльністю в
музичному училищі та обласній філармонії. Майстер стояв біля витоків
кіровоградських симфонічного та камерного оркестрів. Його диригентське
мистецтво виявилося не тільки в звучанні очолюваних ним оркестрів. Не
можна було не замилуватися виразними, красно- мовними жестами
диригента-артиста, коли здавалося, що не тільки руки та обличчя, а й уся
його постать випромінювали музику.
Коли я навчалася в музичному
училищі, Юрій Павлович очолював симфонічний оркестр. Ми із задоволенням
його відвідували. До своїх учнів, студентів, колег Юрій Павлович завжди
ставився толерантно. Під час репетицій у Майстра панувала творча
атмосфера. Коли він виходив на сцену, оркестр уже знав, як має звучати
той чи інший твір. На все це вказували його яскраві очі та щира усмішка.
Свої знання він передавав своїм учням, які сьогодні гідно продовжують
справу Маестро. Я дуже пишаюся тим, що в моєму житті була така прекрасна
людина.
Євгенія МАЛЯВКІНА, директор музичної школи № 1 ім. Генріха Нейгауза
http://vechirka.com.ua/index.php?id=1266
|
| Категорія: Мої статті | Додав: graf (24.11.2010)
|
| Переглядів: 574
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
