|
|
 |
Каталог статей |
 |
РОДИННЕ ГНІЗДО КАРДАСЕВИЧІВ-ТАРКОВСЬКИХ
У своїй
публікації я хочу розповісти про родинне гніздо
Кардасевичів, Тарковських, Тобілевичів. Пращури
Кардасевичів були графами, герцогами. Вони мали
золоті копальні. Але так склалась їх доля, що вони
поселилися у степовій частині України - на
Херсонщині, в селі Миколаївці (нині
Кіровоградського району). Воно засновано
Кардасевичами в кінці 18 століття. Тепер
Миколаївка - центр сільської ради, розташований
за 29 км на південний захід від Кіровограда і за 5
км від залізничної станції Шостаківка.
У лютому 1918 року тут було встановлено
радянську владу. У 1929 році виник керший колгосп ім.
Карпенка-Карого. Працював під цією назвою до 1938
року. В Миколаївці Кардасевичі побудували
маєток, який існував до революції. Тепер від
нього залишився в землі лише фундамент. На
початку 60-х років 20 століття рішенням правління
колгоспу ім. Жданова на колишній садибі
Кардасевичів було посаджено сад. Калітан
Кардасевич у Миколаївці мав 800 десятин землі.
Кардасевичі були освіченими, високодуховними
людьми. У них було 2 доньки - Марія і Емілія. Одного
разу до К. Кардасевича приїхав відставний штабс-ротмістр
Ново-Архангельського Уланського полку Карл
Матвійович Тарковський, який теж мав маєток у Миколаївці. К.М. Тарковський закохався в Марію
Кардасевич. Згодом одружився з нею. У родині
Тарковських народилось 5 дітей: Микола, Євгенія,
Надія, Віра, Олександр. Всі вони хрещені у
Благовіщенський церкві села Миколаївка, яка була
побудована на кошти Кардасевичів і Тарковських.
Пізніше відкрито було школу для простого люду -
церковно-приходську. Біля церкви з лівого боку
стояла статуя дівчини у білому вбранні з вінком
на голові. На підніжжі статуї було написано "Варвара
Великомучениця". Правив у цій церкві піп,
уродженець с. Миколаївки Митрофан Ковалевський.
Церкву було закрито у 1932 році. У 1937 році
Іваном Микитовичем Мельником (за винагороду) з
неї було знято дзвін та хреста. Стіни цієї церкви
простояли до 1941 року. Цеглу з неї розібрали і
перевезли у Велику Виску для побудови школи. А
школа, що у с. Миколаївка побудована
Кардасевичами, існувала до 1982 року. В ній
навчалися праправнуки Тарковських і Тобілевичів.
У державному обласному архіві метричні книги
Благовіщенської церкви повідомляють про родину
Тарковських. 5 грудня 1847 року народився Микола,
який був охрещений 19 грудня. Помер 17 грудня 1848
року і через 2 дні похований біля церкви с.
Миколаївки.
У 1852 році "... у проживающего в селений
Николаевки Ново-Архангельского Уланского полка
штабс-ротмистра Карла Матвеевича Тарковского,
римско-католического вероисповедания, и
законной жены Марии Кальтановны, урожденной
Кардасевич, православного вероисповедания", 13
березня народилася і 23 березня була похрещена
дочка Надія.
Віра Карлівна Тарковська народилася у
цьому же селі 16 жовтня 1853 року і похрещена в
Миколаївській церкві.
Після смерті Марії у фундаменті церкви зробили
склеп для її поховання. К.М. Тарковський
одружився з Емілією, яка була сестрою Марії.
Емілія ростила дітей своєї сестри. Марія
Тарковська, уроджена Кардасевич, багато зусиль
доклала в будівництві церкви та церковно-приходської
школи.
Олександр Карлович Тарковський з'явився
на світ 3 жовтня 1862 року. Похрестили 7 жовтня в
селі Миколаївці.
Померли Карл і Емілія в один день від
холери 1871 року.
Іван Тобілевич створив театральний
гурток в м. Елисаветграді, в якому активну участь
брала Надія Тарковська.
У меморіальному будинку Карпенка-Карого в
експозиції вміщено керсетку та фото Надії
Карлівни в ролі Галі ("Назар Стодоля" за Т.
Шевченко). Там же є фото І.К. Тобілевича в ролі
Назара. Так п'єса "Назар Стодоля" з'єднала
дві долі - Івана та Надії. В 1869 році вони
одружилися, і батько її виділив кусок землі серед
голого степу. Згодом Іван Карпович перетворив
його в зелений оазис і назвав цей чарівний
куточок Хутір Надія, в честь світлої пам'яті
коханої дружини, яка померла 11 травня 1882 року і 13
травня була похована в с. Миколаївці біля церкви.
У них народилися діти: Микола, Галя, Юрій, Назар,
Катерина, Орися, Віссаріон. Четверо з них - Микола,
Галя, Катерина, Віссаріон - померли ще малими і
поховані теж в с. Миколаївка.
Хутір Надія завжди був родинним гніздом,
де навіки з'єдналися коріння сімей Тобілевичів-Тарковських.
Тут жили Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський,
Марія Садовська-Барілотті, Олександр
Тарковський. Тут були Арсеній Тарковський і його
син, відомий кінорежисер Андрій Тарковський. На
Хуторі Надія у Івана Карповича по його заповіту
народжувалися онуки і правнуки.
Валентина
ТОБІЛЕВИЧ,
Хутір Надія
|
| Категорія: Мої статті | Додав: graf (21.12.2010)
|
| Переглядів: 899
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
