 Діяльність Комунального підприємства «Кіровоградське
водопровідне-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» -
яскравий приклад нового українського феодалізму. Його працівники протягом двох
років пройшли всі «кола пекла», які їм влаштувало керівництво. Трудовий
колектив звертався за допомогою до міського голови, до керівництва обласної
Контрольно-ревізійної комісії, в прокуратуру і навіть в Адміністрацію
Президента України. Але до цих пір звичайні трударі залишаються сам на сам зі
свавіллям керівництва. Точніше керівника – Валентини Єременко.
Невже кричущі факти протиправних дій керівництва -
фінансові зловживання, нецільове використання коштів, невиплата заробітної
платні, позбавлення премій, тиск, хабарі, приниження честі та гідності
працівників, необґрунтовані звільнення, поява чисельних виробничих травм – не
достатній привід розібратись із масовими порушеннями на комунальному підприємстві?
Екскурс в історію
«Тріщина» у діяльності КП «Кіровоградське
водопровідне-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради»
розповзлася ще з моменту його створення – 1 липня 2008 року. До цього водоканал
орендувало ТОВ «Водне господарство», яке уклало угоду з місцевою владою на 49
років. Але приватній структурі «дозволили» погосподарювати лише 2 роки. За цей
час керівництво ТОВ «Водне господарство» повністю погасило заборгованість
комунального підприємства по зарплатні, відновило цілодобову подачу води в
помешкання кіровоградців, запустило в роботу 9 свердловин з повною заміною
насосного устаткування на водозаборах, удвічі скоротило суму заборгованості
споживачів за послуги водозабезпечення і водовідведення.
Попри позитивні зміни кисень тодішнім керівникам було
перекрито. Через начебто зростанням кредиторської заборгованості підприємства.
Пояснимо детальніше. Кіровоградська міська рада ігнорувала надані їй розрахунки
економічно обґрунтованих тарифів, підтверджених провідними профільними державними
органами, таким чином штучно стримуючи їх. В результаті у ТОВ «Водне
господарство» виникла заборгованість перед місцевою владою. 28 травня 2008 року
Вищий господарський суд України за позовом прокурора Кіровоградської області
повернув орендований цілісний майновий комплекс КП «Кіровоградводоканал» у
комунальну власність міста. З цього моменту на підприємстві і розпочались
«чудеса по-кіровоградськи».
26 червня 2008 року
виконком Кіровоградської місцевої влади, не дочекавшись кінцевого рішення Верховного
Суду України, ухвалив три поспішних рішення:
- передати ЦМК КП «Кіровоградводоканал» в управління КП «Кіровоградське
водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської місцевої ради»;
- скасувати старий тариф на воду, діючий для ООО «Водне господарство», і
затвердити новий для КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство
Кіровоградської місцевої ради»;
- виділити новому підприємству дотацію з місцевого бюджету терміном на 1
місяць, оскільки йому знадобляться обігові кошти до моменту отримання платні за
послуги від споживачів.
Як стверджує ТОВ «Водне господарство»,
ці рішення з правової точки зору були необґрунтованими, оскільки у
новоствореного підприємства не було ліцензії на здійснення господарської
діяльності з централізованого водозабезпечення і водовідведення, а також
дозвільних документів, які б давали право на отримання ліцензії.
«Клан Єременко»
Шокуючим є і той факт, що проти призначеної на посаду
керівника КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської
місцевої ради» Валентини Єременко, яка вже очолювала місцевий водоканал з 1999
по 2003 роки, порушувались кримінальні справи. Стосувались вони несвоєчасної
виплати зарплатні на підприємстві, а також утримання так званих «мертвих душ».
Ці справи були закриті за невідомих обставин, а пані Єременко звільнилась, як
це буває, за станом здоров’я - вона пройшла лікування у психоневрологічній
лікарні. Прояснити ці недоречності – поспішну зміну форми власності водоканалу,
а також вибір керівника з «незаплямованою репутацією», може хіба що той факт,
що Валентина Єременко користувалася незрозумілою прихильністю минулого міського
голови Володимира Пузакова.
Працівники підприємства відчули на собі результати
«ефективного» керівництва вже з другого місяця її роботи. Безпідставне
позбавлення премій, встановлення ненормованого робочого графіка, звільнення –
ось улюблені методи управління підлеглими. Не витримуючи такого тиску, трудовий
колектив шукав порятунку і захисту у органів місцевої влади, але обіцянки –
цяцянки: всі слова про допомогу так і лишилися словами.
Під час неодноразових перевірок контролюючих органів
порушень з боку керівництва так і не виявили. А після виступу працівників на
телебаченні директор підприємства змусила їх написати заяви про звільнення «за
власним бажанням», звинувачуючи працівників у розголошенні «комерційної
таємниці».
Цікавий факт - всі керівні посади
на підприємстві займають родичі Валентини Єременко, а деякі з них навіть не
мають необхідної фахової освіти. Зокрема, чоловік директора Микола Єременко, який
очолює договірний відділ, її син Володимир Єременко, який працює на посаді
провідного інженера, племінник Віктор Єременко, який обіймає посаду заступника
директора з комерційної діяльності. Вся влада зосереджена в руках однієї сім'ї.
Такий собі «клан Єременко».
Куди течуть гроші водоканалу
Фінансову діяльність та кадрову політику директора
комунального підприємства важко пояснити логікою, бо це справжнє „поле чудес”,
де гроші зникають у невідомому напрямку. А намагання працівників врятувати
водоканал, привернути до його проблем увагу громадськості та влади присікаються
найжорсткішими методами. Зокрема, головного інженера та начальника відділу
реалізації послуг юридичним особам, які були на прийомі у міського голови, пані
Єременко звільнила. Працівники на власні очі бачили документи, які свідчили про
«відкати». Приміром, обладнання для водоканалу закуповувалось за завищеними
цінами. Наприклад, один частотний регульований електроприлад для електродвигуна
був придбаний у кременчуцької фірми «Атом» за 375 000 грн., а другий – за 325
000 грн. Хоча харківські фірми пропонували аналогічні прилади приблизно за 300
тис. грн. та 250 тис. грн. Борців за справедливість керівництво підприємства
звільнило. А рішення суду поновити їх на посадах директором водоканалу виконано
не було.
Аналогічна ситуація склалась з ремонтом оглядових
доріжок аеротенка №1 очисних споруд, а також чисткою каналізаційних мереж. Акти
про виконання цих робіт, які, до речі, проводились за рахунок міського бюджету,
свідчать про безпідставне завищення сум використаних коштів. Керівництво
комунального підприємства не лише обкрадає місцевий бюджет, а і наживається на
кіровоградцях. В тариф на водопостачання та водовідведення закладені завищені
норми споживання води. Саме це стало приводом для їх перерахунку. Одночасно
підприємство звітує про втрати, які перевищують 50% від закупленої води. Отже,
об’єм реалізації стабільний, а відсоток втрат завжди складає більше 50% при
будь-яких об’ємах взятої води в систему.
Крім того, у тариф на водопостачання та водовідведення
було закладено збільшену розрахункову кількість обслуговуючого персоналу із
фондом заробітної плати на 800 осіб. А тепер увага – на підприємстві працює не
більше 650 людей.
Черга на покарання
«Економія» коштів на підприємстві відбувається і за
рахунок самих працівників. В той час, як керівництво водоканалу постійно
отримує суттєві доплати за суміщення посад та роботу у вихідні дні, трудовий
колектив фактично животіє, отримуючи копійки. Директор підприємства практикує
скорочення премій. Наприклад, у травні, червні та липні 2010 року без відома
працівників та погодження профкому директор самовільно скоротила їх розмір на
70%. На цьому вона заощадила близько 300 тис. грн.. Це кричущий факт, адже
згідно з трудовим договором, премія є її невід’ємною частиною зарплатні і її
можна позбавляти лише у ряді певних технологічно-правових порушень
працівниками. Звернення за допомогою з цього приводу до міського голови, в
Обласну федерацію профспілки, в Облдержадміністрацію і досі нерозглянуті.
Трудовий колектив зібрав стихійні збори на території
підприємства, щоб з’ясувати підстави для позбавлення їх законних грошей. На що
керівництво КП вигадало мотивацію такого зняття тим, що це пробний варіант
розрахункових листків і премії ніхто не скорочував. До речі, у профспілковому комітеті і до сьогодні не погоджено
наказ про зміни умов до колективного договору у розрізі нарахувань премій. А
подібні «народні бунти» лише розгнівали адміністрацію підприємства, яка після
цього влаштувала своїм працівникам «солодке життя». Зараз приміщення водоканалу
облаштовано камерами спостереження, на жаль, вони використовуються лише для
стеження за людьми і покарання «неугодних».
Звільнення за статтею – популярний вирок для тих, хто
насмілився ослухатися пані Єременко. Тих, хто відмовляється написати
добровільно-примусово заяву про звільнення за власним бажанням, або за згодою
сторін, обов’язково звільняють. Зрозуміла річ, привід для цього у керівництва
завжди знаходиться. Одну з працівниць, наприклад, позбавили роботи за довге
перебування на лікарняному. І це не дивлячись на те, що вона - мати двох дітей,
одна з яких - інвалід.
Чимало запитань виникає і з приводу контролю за
проведенням ремонтно-відновлювальних робіт на підприємстві, який, м’яко кажучи,
незадовільнй. Через це виникають чисельні виробничі травми, в тому числі
черепно-мозкові. Проте директор кваліфікує їх як побутові і змушує постраждалих
писати про це відповідні заяви.
А тепер запитання від імені
усіх небайдужих кіровоградців - допоки ще на підприємстві триватиме
протизаконний безлад та вседозволеність з боку керівника? Допоки ще там
процвітатиме «кріпаччина» від Валентини Єременко? Допоки працівники житимуть у
страхові втратити роботу і кусок хліба? Коли, зрештою, влада помітить
безвідповідальне зловживання директора? Хто відповість за безлад на
стратегічному підприємстві міста?!
Оксана Єгорова
http://www.kirovograd.net/economy/2010/12/27/pro_kirovogradrabokanal.htm
|
