Сьогодні  минає 67-ма  річниця розстрілу воїнів УПА гітлерівцями в Кіровограді. Дата сумна і маловідома з вини тих, хто  обіймав і обіймає владні кабінети.

  В 1992 році на Кіровоградщині було засноване обласне відділення Всеукраїнського братства воїнів УПА імені генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки), яке складалося з двох частин: комбатантів та братчиків.До перших належать безпосередні учасники руху опору у складі Української Повстанської Армії, що діяла в 1941-1945 році на терені і степової  Кіровоградської області. Крім загонів УПА в лісах Кіровоградщини, в населених пунктах Кіровоградщини діяла широка глибоко законспірована мережа підпільних організацій, що мала тісний зв’язок з тими, хто перебував у лісі. Підпільники в містах і селах, ризикуючи життям вели боротьбу з ворогом: здійснювали диверсії, викрадали зброю та медикаменти, розповсюджували листівки, піднімали українські національні прапори, заважали відправляти молодь на роботу в Німеччину, пошкоджували лінії зв’язку.  Підпільних груп ОУН діяло не багато, і немало, а – 431…

Довгий час на інформацію про діяльність УПА в роки другої було накладено жирне табу партійними та іншими репресивними органами, але і без того мало було охочих наражатися на небезпеку та розповідати про свою причетність до ОУН та УПА.

Учасники підпілля ОУН, такого, як було в Краснодоні на Луганщині, яке потім у ОУН «відібрали і приватизували» комуністи, назвавши «Молодою гвардією», часом не розуміли ідеологічної розбіжності. Вони її збагнули лише потім, через відсутність у загонах та організаціях комісарів та пафосних розмов про товариша Сталіна. За Бандеру ніхто ніколи нічого не казав, бо святим було лише Ненька Україна та боротьба за її волю та визволення від ворога.

  Ця тема має і інші подібні сумні продовження. Пошуковцями Всеукраїнського братства воїнів УПА імені генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки) на Кіровоградщині встановили місце розстрілу гітлерівцями, за два дні до приходу радянських військ в Кіровоград, 6 січня 1944 року 50 мешканців села Лозуватка, Компаніївського району за приналежність до УПА та симпатії до українських патріотів. Акція знищення відбулася на території госпіталю по вулиці Биковій, 1. Тіла розстріляних воїнів УПА та селян німці скинули на дно колодязя, що був на території шпиталю. Ніні колодязь вже зрівняно з землею, але місце його знаходженнвідоме

Встановлені майже всі імена загиблих, шестеро з яких були членами Української Повстанської Армії, що діяла в 1941-1945 році на терені області. До числа шістьох безстрашних воїнів УПА лозуватчан належать і сільський староста Григор’єв, директор МТС Данов та завідуюча сільським млином Високолян. Викрив українських патріотів та віддав на поталу ворогові, колишній комуніст, а за часів окупації німецький прислужник, поліцай на призвіще Пікаш. Серед розстріляних жертв зрадника була навіть його власна дружина Параска Пікаш.

Встановлені факти та свідчення очевидців з села Лозуватки та інших вщент спростовують брехливі байки комуністів про співпрацю УПА з німецькими фашистами. Комуністи, на жаль, не каються і не визнають українських героїв та не відповідають за свої вчинки та антиукраїнську діяльність.

Крайова управа Всеукраїнського братства воїнів УПА імені генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки) ще в жовтні 2005  року звернулася з відповідними листами до заступника голови Кіровоградського ОДА Анатолія Ревенка, голови обласної ради Миколи Сухомлина та кіровоградського міського голови Володимира Пузакова з проханням надати дозвіл на встановлення меморіального хреста на місці загибелі хоробрих патріотів України, але і досі не отримала взагалі ніякої відповіді.

Пішов уже шостий рік владної мовчанки. На нинішню владу і тим паче надії ніякої, бо немає «дозволу на українську пам'ять» в Україні. Що людського за душею у наших чиновників, що зрощені та вигодовані «комсомолом і партією»? У себе дома українців заставляють жити ніби «у приймах»  Але колись тій «вірьовочці терпіння» настане край, і мабуть буде і розплата за злочин співучасті через мовчанку.