Вівторок, 19.09.2017, 14:40
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Непрозорість водяної завіси, або Чому не міліє Інгул

Добре пам’ятаю, як за радянських часів нам можна було знати, що «провожают пароходы совсем не так, как поезда». Можна було знати і ще багато дещо іншого. Але дуже дозовано. Відповідні органи за цим слідкували. Нині завдяки Інтернету за бажанням ми маємо можливість дізнатися майже все, майже про все і навіть майже про всіх. Проте в українських, а конкретніше в кіровоградських останніх часів реаліях на це - марні сподівання. У надрах багатьох наших підприємств і контор життєзабезпечення, приміром, існує така інформація, якою не володіє навіть всезнаючий суперспеціаліст по таємницях Wikileaks. Маю на увазі інформацію про складові, структуру тарифів на житлово-комунальні послуги. За що ми платимо? Де можна знайти відповідь на це запитання? Російською - «оная, тайна за семью печатями есть».
Приміром, щоб укласти договір щодо послуг «рідного» ЖЕКу (це тема для окремої розмови), а разом з тим довідатися, за що я сплачую йому свої кровні, мені потрібно було, образно кажучи, використати «кліщі» у вигляді численних звернень до різних інстанцій, навіть погроз і багато чого іншого.
І це при тому, що складові тарифу за послуги ЖЕКу повинні бути… обов’язковим додатком до Договору про надання цих самих послуг (постанова КМУ про формування тарифів по утриманню будинків від 20.05.09. №529). Тільки тут я дізнався про багато цікавих речей. З’ясувалось, що я сплачую за ремонт цокольної частини та відмостки, які в нашому будинку… взагалі відсутні. Сплачую за невиконані мінімум два, а то й три десятки років ремонти дверей, оголовків димовентиляційних каналів, фарбування газових труб і т. ін.
У середині минулого року, коли після підняття водогоном «Дніпро-Кіровоград» вартості води на 0,46 грн/м3, попередній склад Кіровоградського міськвиконкому підняв відпускну ціну на воду для населення аж на 1,09 грн. Тоді представник фінансового підрозділу міськвиконкому та директор зазначеного комунального підприємства заявили, що підвищення водогоном ціни 1 м3 води майже на півгривні призводить до щомісячних втрат водоканалу в 600-700 тис. грн. Будучи впевненим, що навіть самі сухі цифри багато чого можуть розказати, я вирішив особисто переконатися, так це чи не зовсім так. Якщо зазначені вище посадові особи не лукавили з метою введення громадськості в оману, треба прийняти їхній показник щомісячних втрат водоканалу (в середньому 650 тис. грн.) на віру. Тоді «картина маслом» з деяких цифр буде виглядати таким чином (ці приведені мною нижче арифметичні розрахунки вже було опубліковано в одному з місцевих видань).
Як визначальну цифру я взяв оті самі 0,46 копійки за куб води, які буцімто призвели до таких значних щомісячних втрат міськводоканалу. Розрахунки логічні і прості одночасно. Якщо на кожному метрі кубічному відпущеної водоканалом води він втрачає 0,46 грн., а всього разом за місяць 650 тис. грн., то легко дізнатися, скільки взагалі він продає води споживачам. Шістсот з половиною тисяч гривень ділимо на 0,46 грн. і одержуємо понад 1 мільйона 413 тисяч. Виходить, що саме таку кількість кубометрів дніпровської води Кіровоградський водоканал щомісяця продає своїм споживачам, маючи за це деякі гроші. Як потім мені підтвердили в ОКВП «Дніпро-Кіровоград», ця цифра виявилась близькою до істинної.
Рахуємо далі. Перемножуємо цю цифру на старий тариф (5,38 грн/м3) і одержуємо минулий щомісячний доход водоканалу - понад 7602 тис. грн. Так само підраховуємо приблизний дохід водоканалу вже за новим тарифом - 6,47 грн/м3. Виходить понад 9 142 тис. грн. Таким чином різниця, тобто підвищення доходу водоканалу після введення нового тарифу, складає десь 1 540 тис. грн. Як бачимо, це зі значним лишком перекриває заявлені щомісячні збитки водоканалу 600-700 тис. грн. І це при тому, що мною не враховано підвищення доходу водоканалу, одержаного від бюджетних установ та різноманітних підприємств, у яких тариф значно вищий – 7,44 грн/м3 та 9,71 грн/м3 відповідно. Не враховувалися також і доходи від сплати населенням за спожиту воду по так званій нормі, що відчутно більше (мінімум у два рази), ніж по лічильнику. Тобто дохід водоканалу є ще значно більшим.
Так, спираючись на озвучені представником міськвиконкому і керівником водоканалу цифри, за допомогою нехитрих розрахунків, було доведено безпідставність такого значного підвищення міськводоканалом тарифу на споживання води. Слід зазначити, що підраховано було далеко не чистий дохід підприємства, а так би мовити «брутто». Зрозуміло, що сюди входять усі його витрати і відрахування, в тому числі й ті, що неминуче зростають: мінімальна заробітна плата, тарифи на електроенергію, вартість коагулянтів і т. ін. Не викликає заперечень, що в таких умовах у разі відсутності інших джерел фінансування виконавець вимушений підвищувати тарифи. Але ж наскільки? Безумовно, водоканал врахував ці обставини, обґрунтовуючи чергове значне підвищення тарифів. Треба також враховувати, що зазначені вище показники загальних доходів водоканалу за старими та новими тарифами надаються мною в прямому, рівнозначному їх порівнянні – до і після підвищення тарифів.
Проте зараз хотів би продовжити це, так би мовити, особисте розслідування з формування тарифу на споживання води в обласному центрі. Цього разу я вирішив відштовхнутися від показника загального щомісячного обсягу закупівель водоканалом води в ОКВП «Дніпро-Кіровоград». За моїми розрахунками він, як ви бачили, становить понад 1 мільйон 413 тисяч м3. Рахуємо далі. Якщо поділити цей показник загального обсягу води яку щомісяця споживає місто на 240 тисяч (кількість мешканців міста Кіровограда), то виходить, що в середньому за місяць кожен з них використовує десь 5,89 м3. Але ж слід врахувати, що споживачами води, окрім населення, є ще й об’єкти промисловості, різного роду фірми і фірмочки (як приклад - автомийки). Причому води споживають вони значно більше, ніж будь-який мешканець. А раз так, то частка споживання води одним кіровоградцем буде вже не 5,89 м3, а значно менша.
І тут виникає просте запитання – звідки взялася місячна норма споживання води (при відсутності лічильника) обсягом 9,8 м3 на одного мешканця? Втім, відповідь лежить на поверхні, а точніше сказати, тече по поверхні наших вулиць, провулків та байраками у вигляді тієї самої води, за яку платять як споживачі, що мають лічильники води, так і ті (тільки значно більше), які їх не мають. Майже ні у кого немає сумніву, що вся вона вкладається в усі тарифи. Мабуть, завдяки саме цьому Інгул на радість рибалкам ще не зовсім змілів.
Хочу підкреслити, автор не претендує на абсолютну точність своїх розрахунків, це, так би мовити, мої роздуми навколо цифр, десь я міг і помилитися. Моя мета не засуджувати, а тим більше нікого не образити. Це – ще одна моя спроба викликати керівництво водоканалу на відкриту дискусію з цих болючих питань, вийти на неї з конкретними, зрозумілими кожному споживачу цифрами і аргументами. Будь ласка, спростовуйте, надайте ваші викладки. Тим більш, що стаття 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наголошує:
« 1. Державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: ...
4) відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства».
Окрім того пункт 32 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.05. №630, чітко визначає, що виконавець зобов’язаний:
«1) надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості».
Залишається сподіватись, що своє слово захоче сказати також антимонопольний комітет, комітет з контролю за цінами. Може, станеться так, що і керівництво водогону «Дніпро-Кіровоград» має своє бачення з цього приводу. Цілком ймовірно, що створення єдиної водопостачальної структури, розмови про яку вже веде нова обласна влада, буде сприяти оптимізації тарифів. Мені, приміром, це хочеться знати. Більше того, я МАЮ ПРАВО дізнатися, куди діваються наші гроші, які ми платимо за воду. Можливо, саме тому їх і порівнюють з водою? (жарт)
.

Леонід Бобров

http://www.n-slovo.com.ua/arhiv/08_02_2011_3.html
Категорія: Мої статті | Додав: graf (08.02.2011)
Переглядів: 210 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz