Субота, 20.04.2024, 11:13
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 181
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

На Кіровоградщині життя стане «солодшим»…
На Кіровоградщині незабаром запрацює третій цукровий завод, що додасть два мільйони у бюджет селища  Олександрівки та  поновить п’ять сотень робочих місць. Про те, що у 2011 році буде знову запущено в дію Олександрівський цукровий завод, цього тижня під час апаратної наради в обласній державній адміністрації розповів голова Кіровоградської ОДА Сергій Ларін. Минулого понеділка у Києві він провів перемовини із власником цього заводу Павлом Демидовим, а потім  відвідав завод і зустрівся із його директором.
 За словами Сергія Ларіна,  області для нормальної переробки цукрового буряка потрібно чотири заводи. Колись на Кіровоградщині їх було одинадцять, але майже всі були знищені, а залишилися працювати лише два. Відновлений Олександрівський  цукровий завод буде третім, на черзі свого «другого життя»  завод у Новоукраїнці. Втім, за словами керівника області його стан  значно гірший, і процес буде складнішим.
  «Коли я спілкувався із власником заводу, російським підприємцем Павлом Демидовим, то умовами запуску заводу були визначені готовність керівництва району до спільної роботи, рентабельність підприємства та підтримка цього проекту обласною владою», - зазначив Сергій Ларін. За його словами, дана компанія володіє нині сімома заводами у Російській Федерації та одним в Україні. Вони готові відновити роботу підприємства в Олександрівці, адже  протягом останніх трьох років, коли завод стояв, тут проводилися ремонтні роботи та консервація обладнання, не були звільнені з роботи головні спеціалісти, які вчасно отримували заробітну плату. Кілька років тому на заводі була встановлена лінія  з виробництва цукру із цукрової тростини, а також  нова лінія грануляції жому.  Поновлення  роботи цукрового заводу на території  Олександрівського району дасть новий поштовх і розвитку тваринництва, адже одним із результатів роботи підприємства є виробництво великої кількості жому, що використовується в якості корму для  великої рогатої худоби.
 
Нині, за словами директора заводу Миколи  Обідіна, власники готові інвестувати біля п’ятнадцяти мільйонів гривень у ремонт, а ще десять витратити на придбання  вугілля, дизпалива та інших матеріалів. Загалом позика від власника для підприємства складатиме понад 89 мільйонів гривень. Микола Обідін заявив, що готовий відновити колишню славу заводу і працює над циміз 2005 року, з часу коли був призначений його  директором. Колись Олександрівка постачала цукор у тридцять три країни світу, і досі цукор місцевого виробництва вважають на Кіровоградщині найкращим,  і  досі запитують його у торговельних мережах.
  Планується, що на заводі працюватимуть понад п’ятсот працівників. На початку лютого, на роботу було прийнято троє нових працівників, а загалом відбір фахівців проходитиме на конкурсних засадах.  В середені березня будуть прийняті  робітники для ведення ремонтних робіт біля  та ще півтори сотні осіб.
  Спілкуючись із працівниками заводу, керівництвом району та журналістами, голова обласної адміністрації Сергій Ларін сказав: «Ми натискаємо кнопку «Старт» і запускаємо завод, щоб вже у вересні на ньому почалася переробка сировини нового врожаю. Ви знаєте, що ми не беремо участь у незрозумілих прожектах, а лише у реальних проектах! Сьогодні у нас є домовленості із фермерами Кіровоградщини, щоб вони сіяли цукровий буряк і співпрацювали між собою, постачаючи на завод сировину. Рішення про запуск заводу – революційне, але ми обіцяли це зробити – і виконали обіцянку!» Продовжуючи думку голови ОДА, Микола Обідін відзначив: «Раніше обласна влада тільки говорила, але нічого не робилося для запуску заводу. Я б сказав, було навіть навпаки. А Сергій Миколайович Ларін зробив перші практичні кроки для того, щоб запустити завод».
  У результаті запуску заводу бюджет Олександрівки отримає додатково два мільйони гривень на рік, будуть завантажені потужності, для людей з’являться нові робочі місця, а фермери не возитимуть буряк за сотні кілометрів, як раніше. За словами фермера Дмитра Вікторовича Мамалата, раніше доводилося возити цукровий буряк на Капітанівський та Олександрійський цукрозаводи, а також у Черкаську область. «У середньому нам доводилося везти продукцію на відстань до 120 кілометрів, а тут, звісно, ніякої розумної логістики немає. Тому відродження заводу – це не тільки серйозна справа, яка дасть району чимало робочих місць, а ще й суттєва допомога та стимул для фермерів працювати більш активно на  вирощуванні цукрового буряка», - заявив Дмитро Мамалат.

  Голова Олександрівської районної державної адміністрації Валерій  Авксентьєв, підтверджує серйозні перспективи, які відкриваються перед районом у разі запуску заводу. Адже у період виробництва цукру (осінь-зима) на заводі працюватиме понад п’ять сотень фахівців, а це для Олександрівки, де всього 4 000 працюючого населення, більше 10% нових робочих місць.
  Серед питань, які повинні бути вирішені у рамках розвитку цукровиробництва на Кіровоградщині, є й професійна підготовка фахівців для цієї галузі. Нині варто подумати і про відродження Капітанівського  технікуму, і про спільні дії керівників заводів, Які б  робили замовлення на спеціалістів, оплачували їх підготовку та надавали можливість для стажування і працевлаштування. Свою допомогу у цьому пропонує і Микола Обідін. Тим більше, що середня зарплата на Олександрівському цукрозаводі планується біля трьох тисяч восьмисот гривень, що є гарним стимулом для того, щоб обрати призабуту нині професію цукровара.

 На Кіровоградщині життя  стане «солодшим»? Багатьом в області дуже хочеться в це вірити та знаходити на полицях продуктових крамнийць цукор власного виробництва, як то було раніше. Перспективі райдужні, але як гірко згадувати втрачене, дивитися наруїни заводів, поля жовті від рапсу та соняшника, ціни в крамницях на завозні харчі. Мабуть через це в області, відроджуючи загубленена додаток говорять: «Купуй кіровоградське!» Інший шлях це лише пряме інвестування іноземного виробника та інших облвстей України, що неминуче веде до занепаду свого власного.


Анатолій Авдєєв

Категорія: Мої статті | Додав: graf (17.02.2011)
Переглядів: 456 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz