У приміщенні Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім.О.М.Бойченка перший заступник голови обласної ради Олександр Шаталов урочисто вручив обласну літературну премію імені Євгена Маланюка лауреатам 2011 року - у номінації "Художня література" Олександру Косенку за книгу поезій "На сьомий день", у номінації "Літературознавство та публіцистика" Володимиру Шурапову за літопис "Марко Кропивницький та його спадкоємці".

Жодного з претендентів на премію у номінації "Переклад" у 2010 році не знайшлося. Премію вручив перший заступник голови обласної ради Олександр Шаталов В урочистостях взяли участь члени журі, лауреати обласної літературної премії імені Маланюка минулих років, письменники, журналісти. Під час церемонії вручення пролунало багато теплих слів в адресу нинішніх лауреатів та пісні на слова Олександра Косенка. Обидва лауреати виступили перед присутніми, розповіли про плани та дякували про визнання їх праці.

Премія ім. Євгена Маланюка є творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори Кіровоградської області та інші за високохудожні твори пов’язані з краєм за твори у жанрах поезії, прози, драматургії, літературознавства та перекладу, спрямовані на утвердження гуманістичних ідеалів, збагачення історичної спадщини народу, державотворення й демократизацію суспільства.

 Премія встановлюється у трьох номінаціях: художня література (поезія, проза, драматургія); літературознавство та публіцистика; переклад (з української мови на інші, з інших мов на українську мову). На здобуття премії щорічно висуваються літературні твори, опубліковані окремими книгами чи в журналах, які вийшли друком протягом останніх трьох років, але не пізніше, як за три місяці до їх висунення на здобуття премії.

 Премія вручається щорічно 2 лютого, у день народження Євгена Маланюка. Її було засновано у квітні 2003 року, і не без пригод. Тодішня прокомуністична обласна рада вустами сучасник ленінців обізвала знаменитого земляка «білогвардійським емігрантом» двічі відхиляла затвердження проекту обласної літературної премії, і  прийняли лише після зміни складу депутатського корпусу. У такий спосіб визначний український поет лише після смерті повернувся на батьківщину, яку покинув після поразки  та ліквідації Української Народної Республіки, яку він мужньо захищав зі зброєю в руках.

  В перших двох номінаціях лауреати визначилися вже всьоме, а в номінації «Переклади» лише вдруге.  В різні роки її лауреатами були Василь та Світлана Бондар, Олена Берізка, Леонід Куценко,  Петро Селецький, Григорій Клочек, Василь Марко, Світлана Барабаш, Тамара Журба, Леонід Безпалий та інші.

  В положенні про премію є і білі плями, це невизначенність  з мовою твору крім номінації перекладів. Вибачте,  номінувати на премію твори не українською і часом не про Україну на премію що носить славного і справжнього українця зовсім, м’яко кажучи, просто  недоречно. Але таке вперше трапилося цього разу, коли номінувався збірник віршів, де майже на 100 сторінках було лише тринадцять слів про Україну, на  зразок: Київ, Жашків, Дніпро, Чорний ліс.