Понеділок, 20.11.2017, 00:34
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Пам’яті В’ячеслава Шкоди – нащадка Тараса Шевченка

Зовсім нещодавно пішов із життя нащадок шевченківського роду  – В’ячеслав Євгенович Шкода, котрий зробив надзвичайно багато для збереження й увіковічнення пам’яті духовного вчителя українського народу – Тараса Шевченка.

         В’ячеслав Шкода був щирим другом Кіровоградської обласної організації Української народної партії. Він активно долучався до заходів, які організовували активісти УНП, зокрема – фестивалю етно-рок-музики «Мамай-фест», неодноразово був гостем «Українського клубу» (проект Кіровоградської ОО УНП) та ін.

         Народився В’ячеслав Євгенович 1 травня 1929 року в Знам’янці. За свої непрості роки встиг зробити чимало великих прекрасних справ: як для свого краю, так і для України в цілому.

         Трудова біографія В. Є. Шкоди розкриває його шлях на педагогічній ниві, в галузі культури: закінчив Кіровоградський педінститут ім. О. Пушкіна і Одеський педінститут ім. К. Ушинського, викладач школи дитячої трудової колонії УМВС Одеської області, вчитель української і російської мови Знам'янської СШ №3, директор Знам’янської середньої школи робітничої молоді, викладач Знам’янської музичної школи.         В. Є. Шкода все життя працював як краєзнавець, дослідник і популяризатор рідного краю. Йому належить капітальне дослідження «Чорний ліс», нарис-есе «Чорне озеро. Реалії і легенди у контексті історії», дослідження «Брат композитора» та «В’ятський засланець», присвячені першопрохідцю відділкової залізничної лікарні А. В. Лисенку, путівник Знам`янки, створений у співавторстві з В. А. Проценком, нарис про Знам'янку в перлині радянської історіографії «Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область», близько сотні статей у наукових, популярних, громадсько-періодичних виданнях країни, області, міста, України. Участь у роботі Кіровоградської і Знам'янської телерадіокомпаній, у створенні відеофільмів, присвячених Т. Шевченку і братам Тобілевичам, А. В. і М. В.Лисенко, природі і минулому Знам'янщини, участь у виданні Кіровоградського краєзнавчого вісника, безпосередня участь у відкритті Чорноліського городища у 1949 році та козацьких зимівників у Чорному Лісі  були гранями дослідницької роботи В. Є. Шкоди. В’ячеслав Євгенович був удостоєний Державної краєзнавчої премії ім. академіка Д. Яворницького, Обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова у 2008 році, обласної премії ім. В. Винниченка, звання Почесний громадянин м.  Знам'янки у 2002 р.

         Саме В. Є. Шкода ще у далекому 1989 році виступив з ініціативою встановлення у Знам'янці пам’ятника Т. Г. Шевченка та брав участь у затвердженні проектів обох монументів 1994 та 2008 років. Саме В. Є. Шкода виступив ініціатором присвоєння Знам'янській залізничній лікарні ім'я А. В. Лисенка в 1983 році. Завдяки його громадянському неспокою були встановлені у місті та селищах району меморіальні дошки на честь А. В. Лисенка, М. В. Лисенка, М. П. Старицького, К. Шимановського. В. Є. Шкода виступав ініціатором і постійним учасником,  навіть в останні роки, під час хвороби, щорічної акції Пам'яті героїв Холодноярської республіки та на батьківщину Т. Г. Шевченка, брав участь у роботі та акціях окремого Чорноліського полку імені козака Мамая, за що був удостоєний звання Почесний козак Чорноліського полку. В. Є. Шкода був постійним членом і учасником кількох громадських організацій, серед яких Асоціація дослідників голодоморів в Україні, Науково-просвітний фонд Т. Г. Шевченка, історичний клуб «Холодний Яр». 

         Але як саме його родовід поєднується з витоками великого українського пророка? У 1823 році старша сестра Тараса Шевченка Катерина вийшла заміж за Антона Красицького, переїхавши до свого чоловіка в сусіднє з Кирилівкою село Зелена Діброва. Від цього шлюбу народилося дванадцятеро дітей, четверо з яких дали потужні родові гілки. Син Катерини й Антона Красицьких Степан у 90-х роках ХІХ століття з Зеленої Діброви прибуває зі своїм сином Єгором до Знам’янки, щоб працювати на залізниці. Єгор Степанович Красицький мав шестеро дітей. Двоє з них – Володимир і Олімпіада жили в Знам’янці. Саме Олімпіада Красицька, поєднавши своє життя з Петром Шкодою, стала бабусею В’ячеслава Євгеновича Шкоди.

         Після війни в Знам’янку переїжджає Катерина Максимівна Красицька (онука Тарасової сестри) з донькою Антоніною. Вже тоді, в складну радянську добу з нагоди 100-річчя з дня смерті Кобзаря вони зуміли реалізувати ідею створення громадського музею «Кобзарева світлиця». Ця невеличка кімната стала в 60-80-х рр. справжнім осередком українського життя: при ній було створено і гурток бандуристів, і гурток української пісні, українського слова тощо. Поступово цей оберіг пам’яті Т. Шевченка ставав знаним не тільки в області, а й далеко за її межами, адже в ньому зібрано унікальні фонди історичного та літературознавчого характеру, а також ґрунтовні дослідження генеалогії Красицьких, невтомним пошуковцем і дослідником якої був краєзнавець, нащадок шевченківського роду В’ячеслав Шкода. Рік за роком він збагачував уявлення про Великого Кобзаря новими раритетними знахідками, збирав та систематизував матеріали, що стосуються пам’яті майстра слова і сповідника дії, особистість котрого й дотепер належно не усвідомлено.

         «Хотілося б сподіватися, що ми більше вивчимо спадщину Шевченка, людей, пов’язаних із ним», – підкреслив на зустрічі громадськості Кіровограда в «Українському клубі» історик Сергій Шевченко. Наприкінці вечора, що відбувся 10 березня, на 150-ті роковини смерті Т. Шевченка, член Національної спілки краєзнавців Лариса Гайда наголосила на необхідності підтримати, зокрема матеріально, «Кобзареву світлицю», адже вона й дотепер лишається головним місцем нашого краю, яке ввібрало в себе найбільшу пам’ять про Шевченківський рід.

         На жаль, поховання нащадків Шевченка досі лишаються в неналежному стані, потребуючи подальшого впорядкування. Відтак «Український клуб» створює оргкомітет зі збору коштів для встановлення меморіальної дошки на місці колишнього будинку Красицьких, упорядкування їх могил на міському цвинтарі та для збереження фондів «Кобзаревої світлиці». Адже підтримка пам’ятної спадщини – це частка того, що може зробити кожен українець на знак пошани до Т. Шевченка, В. Шкоди та до себе як представника нації, котрій присвятив життя геніальний творець України.

На реалізацію даних заходів необхідно зібрати певні кошти.  Тож звертаємось до усіх небайдужих людей з проханням підтримати таку пропозицію.

Контактний телефон ГО «Український клуб»: 050-457-07-23.

Просимо кошти перераховувати на благодійний рахунок відділу культури і туризму Знам’янського міськвиконкому в ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р 35422011003030 МФО 823016 код ЕДРПОУ 13762059 з поміткою «на меморіальну дошку та памятники Красицьким».

 


Василь Левицький
Категорія: Мої статті | Додав: graf (15.03.2011)
Переглядів: 164 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz