Насамперед, як  літературознавець Володимир Євгенович зупинився на представленні останніх книг, до створення яких мав стосунок як їх упорядник абобув  в якості автора: «Полювання на "Вальдшнепа», «Розсекречений Микола Хвильовий», «Руфін і Прісцілла» (маловідомий твір Лесі Українки), «Сонячний годинник…» та інші. Розповів Володимир  Панченко і про діяльність інтернет-видання «ЛітАкцент» (www.litakcent.com ), де він є головним редактором. Багато цікавого присутні почули про літературні мандри літературознаця по Слобіжанщині, зустрічі зродичами та тими хто знав Миколу Хвильового. Говорив про Пантелеймона Куліша та меморіальну дошку в складчину в Олександрівці, де він бував і рочинав писати «Чорну раду». , гостюючи у Міхала Грабовського.

  Другу частину зустрічі Володимир Панченко приділив нинішній ситуації в Україні та відповідям на запитання присутніх. «Стратегія міністра Табачника – ідеологія «русского мира», – підкреслив він. На думку Володимира Панченка, сьогоднішня влада майже не реагує на потреби та виклики суспільства – натомість відбувається небезпечне зростання критичної маси невдоволених режимом Януковича.

 Прокоментував Володимир Панченко і ситуацію, яка наочно демонструє сьогоднішній перетин літератури та політики – скандальної історії з премією роману «Чорний ворон» Василя Шкляра. «Тут політики більше, ніж літератури», – підкреслив гість «Українського клубу» (детальніше про ситуацію викладено в матеріалі В. Панченка «Неоголошена війна»).

 Стосовно запитань, то молодь питала про шось своє, і для всіх іноді  малозрозуміле. Говорили про нібито брак журналістів, що їх в Кіровограді їх невистачає, тобто бракує. А наспраді то брак і якісний. Володимир Євгенович доречноі яскраво висловив свою думку, зауваживши, що для цього ще треба мати талант та поклик. На його думку більшість яскравих журналістів мають іншу, не жкрналістську освіту:юристів, істориків, інженерів, філологів та.інших. Важко з цим не погодитись,бо і Кіровоград є яскравим прикадом його спостережень.

 На завершення гість висловив подив від великого інтересу до зустрічі з ним. А чого дивуватися? Надворі початок весни і все оживає, і небайдужість до життя, літератури та політики теж.