|
|
 |
Каталог статей |
 |
Продано!
 Як
розпродувався Кіровоград, скільки отримує начальник вашого ЖЕКу і який
зв'язок між пам'ятником Пашутіну й опаленням селища Нове.
Кіровоградська міська рада продовжує аудит діяльності своїх попередників
– депутатів п'ятого скликання. У вівторок на засіданні сесії обранці
спочатку заслухали звіт першого заступника міського голови Василя Дзядуха – про перевірку в управлінні капітального будівництва.
Найцікавіше з його виступу – інформація про урочисто відкритий у 2009
році пам'ятник колишньому градоначальнику Єлисаветграда Олександру
Пашутіну.
На будівництво пам'ятника і благоустрій прилеглої території витрачено
загалом майже 900 тисяч гривень. 628,9 тисячі спонсорських коштів і 250
тисяч – з міського бюджету. У аудиторському звіті, з яким на трибуну
вийшов Дзядух, так і записано: «…встановлення пам'ятника Олександру
Пашутіну та благоустрій прилеглої території – 250 тис. грн. –
затверджено рішенням Кіровоградської міської ради від 09.07.2009 №2224
за рахунок зменшення бюджетних призначень по об'єкту «Система
теплопостачання смт. Нове (2-а черга), м. Кіровоград – реконструкція».
Згадане у цитаті міськради до цього часу ніде не оприлюднювалось: ні на
сайті ради, ні в пресі. Міській владі зручніше було пояснювати, що
пам'ятник з'явився перед міськвиконкомом лише завдяки меценатам, і не
згадувати про гроші на реконструкцію тепломереж у Новому.
Звіт заступника мера Ігоря Василенка про перевірку роботи
департаменту економіки та фінансів з березня 2006-го по 31 жовтня 2010
року. З'ясовується чимало неординарних речей, особливо щодо ринку нерухомості.
2006 рік. Продається приміщення кінотеатру «Зоряний» – вартість одного квадратного метра складає 1039,2 гривні.
ТОВ «Барва» купує об'єкт на вулиці Дзержинського, 82/40 – 563,41 гривні за квадратний метр.
ПП «Юліус» обзаводиться приміщенням на вулиці Карла Маркса, 38/33 – 580 гривень за «квадрат».
Аудитори не полінувалися і підняли дані агентств з нерухомості. Середня
ринкова ціна одного квадратного метра будівель у центральних і близьких
до центру районах Кіровограда у 2006 році коливалася в межах 3 тисяч
гривень.
У 2007 році на підставі рішення Новгородківського районного суду
відбувається зміна власності на комплекс будівель, який належить
аварійно-диспетчерській службі (провулок Водостічний, 6/6). Новим
господарем стає дехто Титаренко С.В. Через деякий час спритний
громадянин продає іншому громадянину – Мельнику О.М. – ці будинки за
237,2 тисячі гривень. А міська рада, щоби Мельник почувався зовсім добре
і ні в чому собі не відмовляв, віддає йому – безоплатно – у власність
земельну ділянку загальною площею майже 2 тисячі квадратних метрів і
вартістю майже мільйон гривень.
2008 рік. ТОВ «Ельдорадо» купує собі під магазин приміщення на вулиці
Карла Маркса, 31/36, заплативши 2307,85 гривні за квадратний метр.
Громадянин Міндаров В.Х. викладає за об'єкт на вулиці Карла Маркса, 62 майже мільйон – по 2863,64 гривні за квадратний метр.
За ціною 1795,05 гривні за квадратний метр продається палац культури імені Компанійця.
Середня ринкова ціна одного «квадрату» в центральних та близьких до
центру районах міста у 2008 році складала близько 5,3 тисячі гривень.
На перший погляд може здатися, що вищеперераховане – відверті порушення закону. Аж ніяк.
– Можемо так трактувати, що працювали професіонали, – іронізує з трибуни у сесійній залі міськради Ігор Василенко.
Інакше кажучи, комар носа не підточить. Усі документи оформлені належним
чином. Є експертні оцінки. Є, де треба, рішення судів. Є погодження
всіх комісій, органів, установ, структур тощо.
Не менш пізнавальною видається доповідь директора департаменту ЖКГ Віктора Андрєєва.
І мова навіть не про загальний стан житлово-комунального господарства –
це і так усім відомо. Набагато більше бентежать уяву зарплати, які
отримували – а подекуди й отримують – керівники комунальних підприємств.
Наприклад, платня директора ЖЕКа становить близько 5,2 тисячі гривень на
місяць. Керівник водоканалу одержує близько 9 тисяч, приблизно стільки ж
– директор теплопостачального підприємства. При цьому роботу очолюваних
ними підприємств назвати якісною ні в кого язик не повернеться.
Результати аудиту вважати істиною в останній інстанції, звісно, не
можна. Скоріше, вони покликані продемонструвати більш-менш об'єктивну
реальність і ненав'язливо довести, що попередня влада таки багато де
начудила. Цікаво, що покаже аудит через чотири роки, коли на зміну
теперішнім керманичам міста прийдуть нові.
Чи не прийдуть?
Андрій Лисенко, Новини Кіровоградщини
|
| Категорія: Мої статті | Додав: graf (06.04.2011)
|
| Переглядів: 397
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
