Коли в домі є господар, там є  достаток, а той дім – гарний і затишний. У Дніпропетровській та Івано-Франківській областях уже дозріли до розуміння цієї істини. Ця ж думка пронизувала все засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, - явка була дружною. Для порядку  треба паспорти, і повноліття тут ні до чого.

У Кіровоградській області, включно з обласною радою, є 439 рад різних рівнів (4 міські ради міст обласного підпорядкування разом з Кіровоградом), 21 районна, дві районні у містах, 8 рад міст районного значення, 27 селищних та 376 сільських. Вони, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст області, здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Кількість депутатських мандатів у місцевих радах області складає 7555. І ось цій масі представників народу, яких ми обираємо, та власне установам потрібні сучасні умови для роботи, необхідне обладнання, засоби зв'язку, транспорт.
Голова обласної ради Микола Ковальчук навіть зазначав, що дійшло до такого: при відвідинах наших сільських установ часто немає можливості справити найнеобхідніші людські потреби. Сам Микола Михайлович, скажімо, в одному із сіл Онуфріївського району захотів помити руки… Без коментарів. Самі буваємо у відрядженнях, знаємо про «туалети європейського рівня», де гуляє вітер. Але ж серед тих, хто звертається до рад, – люди похилого віку (57 відсотків), ветерани Великої Вітчизняної війни, інваліди. Тому владні будинки (двоповерхові чи такі собі сільські хати), зазначив Ковальчук, мають бути пристосовані не тільки для ефективної роботи посадових осіб, але й, у першу чергу, для відповідного комфортного обслуговування відвідувачів.

Три чверті приміщень сільських, селищних, міських рад потребують ремонту, а п’ята їх частина взагалі не мають власних кабінетів. За попередніми підрахунками, на елементарне облаштування потрібно «всього на всього» 6 мільйонів 642 тисяч гривень. Про яку повагу й довіру до влади тут може йти мова, коли такі гроші ще треба вкласти у шляхетну справу?

Для дієвості рішень запропоновано провести атестацію усіх місцевих громад. Це втілиться у формі паспортів на кожний населений пункт області. У документі детально опишуться його  адміністративно-політичні, економічні, соціальні та інфраструктурні характеристики. Після того стане ясно що, де, коли і як потрібно робити. Така атестація не терпить зволікання, і в деяких районах уже розпочалася. Треба думати, обранці на місцях вже прониклися цією об’єктивною необхідністю.  

При обговоренні задано багато питань, внесено пропозицій, і треба сказати, є глибоке розуміння проблем та вказані досить реальні шляхи їх подолання. Хазяїн в нашому обласному домі, складається враження небайдужого спостерігача, мабуть-таки з’явиться.

Микола Лисогор,