Четвер, 17.08.2017, 14:24
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Мистецький потенціал Олександрівського району
Олександрівський район має давні мистецькі традиції. Вони відслідковуються у декоративно-прикладному мистецтві (вишивання, ткацтво, різьблення по дереву, гончарство), іконопису, аматорському живописі.
Мотиви орнаментів, що використовувались на території краю, сягають у глибину віків, аж до трипільської культури.
Олександрівщина мала свій осередок гончарства. Роботи цвітненських гончарів продавались на ярмарках не тільки Київщини, а й у Миколаєві, Херсоні, Одесі, Молдові, Полтавщині. Перед першою світовою війною у Цвітному налічувалось 242 гончарні двори, діяли два гончарних заводи. У 1930-х роках цвітненські майстри освоїли підполив'яний розпис. У цей час цвітненські гончарі їздили опановувати підполив'яний розпис до Опішні на Полтавщині. Кращими малювальниками довоєнного часу були Мар'яна Свороба і Михайло Погрібний, повоєнного - Ксенія Бурмій, Олександра Комар, Валентина Білоус. Серед знаних цвітненських майстрів народної кера-мічної скульптури - Марко і Василь Кучеренки, Агей Койда, Аврам Кабак, Каленик Головко.
Вироби цвітненських гончарів початку XX ст. зберігаються в Музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. Цвітненську кераміку представлено в музеях Кіровограда, Черкащини. Велику її колекцію зібрано в Олександрівському районному краєзнавчому музеї.
У Цвітному в гончарській родині 1948 року народилася заслужена художниця України, член Національної спілки художни-ків України Тамара Гордова. Тамара Федорівна з дитинства опанувала навичками роботи з глиною, а нині займається декоративним розписом, живописом, графікою, писанкарством. Твори знаходяться в приватних колекціях Болгарії, Великобританії, Німеччини, Ізраїлю, Канади, США, Франції, Молдови, Росії, майже в 30 українських музеях. Понад 50 персональних виставок художниці експонувалися у багатьох місцях України, Росії, Польщі. Проживає в Черкасах.
На жаль, гончарне виробництво у Цвітному наприкінці 90-х років XX століття припинилося.
На початку XX століття існувало Київське кустарне товариство, яке влаштовувало у Києві виставки ужиткового мистецтва і кустарних виробів. У каталозі виставки 1909 року зазначено, що зусиллями Ю.Л. Давидова майстри з с. Бондарівки (Бандурового) виставляли дерев'яні вироби й ляльки. Це виробництво мало філіали в Бірках, Бовтишці, Красносілці і навіть Чигирині.
Колись на Олександрівщині кожна жінка вміла вишивати. У XIX столітті вишивали переважно хрестиком червоними і чорними нитками, а в XX ст. почали використовувати нитки інших кольорів. Вишивали рушники, наволочки, скатерті, сорочки тощо. У вишивках переважали рослинний, геометричний орнаменти і зображення птахів. Вишивані речі зберігаються у фондах Олександрівського районного краєзнавчого музею, Народного музею історії села Розумівки, у шкільних музеях Олександрівщини.
Серед сучасних майстрів декоративно-прикладного мистецтва вирізняється творчість вишивальниці Таїсії Дмитрашко з села Підлісного, майстрині машинної вишивки Марії Куксінської з селища Олександрівки, різьбяра Івана Кривенка з села Бірок.
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття в містечку Олександрівці працювала іконописна майстерня. Й досі у сільських хатах можна розшукати ікони олександрівських богомазів. Є вони і у фондах Олександрівського районного краєзнавчого музею.
Олександрівський район - батьківщина багатьох художників: як професійних, так й аматорів.
З села Бірок походив художник Михайло Мусійович Шостак (1880 - 1952). До 1917 року працював у Києві, а потім повернувся до рідного села. Він малював портрети, розписував храми, а пізніше - клуби.
У селі Розумівці народився художник Іван Горобченко. Серед його відомих робіт портрет жительки села Бовтишки Олександри Крамаренко (1926), портрет радянського полководця Григорія Жукова, виконаний з натури в 1950-х роках.
У фондах Олександрівського районного краєзнавчого музею є роботи місцевих художників С. Мухи та І. Руденка, написані в першій половині ХХ століття.
Цікавими є роботи художників-аматорів Дмитра Волошаненка, Григорія Тютенка, Петра Матюшенка, які жили і творили в другій половині ХХ століття. Окремі їх картини є у фондах Олександрівського районного краєзнавчого музею та Народного музею історії села Розумівки (роботи Петра Матюшенка).
У селі Нерубайці народився скульптор і художник Микола Степанович Ніколенко (1920 - 2003). Він працював учнем у Художньому фонді РРФСР. Самостійно опанував професії скульптора, художника. Автор кількох сотень творчих робіт, серед яких пам'ятники В.І. Леніну в Красносілці, Т.Г. Шев-ченку в Олександрівці. Оформлював музеї, зокрема Музей історії Олександрівського району (тепер - Олександрівський районний краєзнавчий музей), будинки культури, підприємства. У мистецькій колекції Олександрівського районного краєзнавчого музею є скульптурні роботи Миколи Ніколенка "Портрет сина", "Мадам Помпадур", "Бюст генерала Миколи Миколайовича Раєвського".
Олександрівка - батьківщина художника-формаліста Віктора Григоровича (1967), який закінчив Львівську академію мистецтв. Роботи Віктора Величка експонувались на різних виставках в Україні та за кордоном.
Найвідомішим сучасним художником, який живе і творить в Олександрівці є Федір Федорович Лагно (народився 1956 року в с. Новій Осоті). Він член Національної спілки художників України (з 1992). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1983). Федір Лагно приймає участь у республіканських та міжнародних художніх виставках з 1988. Лауреат бієнале "Львів 91 - Відродження". За твір "Моя маленька чаклунка" нагороджений ІІ-ю премією Всеукра-їнського Бієнале живопису, м. Львів, 1992. Учасник виставок в Італії, Канаді, США, Австрії, Великобританії, Югославії. Основні твори: "Домашнє ательє" (1990), "Вечірні новини" (1990), "Моя маленька чаклунка" (1990), "Територія Саду" (1992), "Політ великої комахи" (1992). Твори зберігаються в Дирекції виставок Міністерства культури України, Кіровоградському обласному художньому музеї, численних приватних колекціях в Україні і за кордоном.
Членом Спілки художників Росії (з 2001) є Віктор Григорович Кірман, який народився у 1963 році в селі Бірках, а нині мешкає і трудиться у Ростові-на-Дону. Він закінчив Ростовський державний педагогічний інститут (тепер - університет). Працює старшим виклада-чем художньо-графічного факультету цього університету (з 1991). Віктор Кірман - учасник понад 20 художніх виставок в Україні та у Росії. Віктор Кірман володіє секретами гончарної майстерності, малярства, скульптури, займається реставраційними роботами. Він розробив програму дисципліни "Гончарне мистецтво", що викладається в Ростовському державному педагогічному університеті. Деякі роботи художника зберігаються в музеях і приватних колекціях України, Росії, Чехії, Словаччини. Реставрував речі для Національного музею історії України, Ростовських обласного музею краєзнавства і навчального музею педуніверситету, Олександрівського районного краєзнавчого музею та інших.
Значний мистецький потенціал Олександрівського району дав можливість створити в Олександрівському районному краєзнавчому музеї художній відділ, де експонуються картини різних напрямків, скульптури, вишивки, роботи з соломки, твори різьбярів, декоративні вази тощо.
Тут представлені твори місцевих художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва С. Мухи, Д. Волошаненка, І. Руденка, І. Кривенка, І. Уманця, М. Ніколенка, В. Величка, Ф. Лагна.
Художній відділ репрезентує й художників Кіровограда. В Олександрівському районному краєзнавчому музеї можна побачити художні твори Михайла Надєждіна, Володимира Федорова, Миколи Добролежі, Бориса Вінтенка.
Черкаси представлені твором Олександра Шепенькова.
Художній відділ дає можливість відвідувачам музею ознайомитись з творчістю російських художників Олександра Прищепи, Віталія Лобачова, Володимира Рябчикова, Михайла Абрамова, Валерія Копейка, Юрія Шевченка, Віктора Кірмана, Неллі Кірман, які творять у Ростові-на-Дону. Більшість з них мають українське коріння, тож погодились на співпрацю з олександрівським музеєм.
Крім художнього відділу твори мистецтва експонуються і в інших відділах музею. У залі сучасної історії демонструється колекція цвітненської кераміки. Це не лише миски, глечики, куманці, а й керамічні скульптури "Лев", "Баранець", "Пастух", "Українка" та інші. Поруч - виставка робіт заслуженого майстра народної творчості України Якова Михайловича Брюховецького - останнього майстра, який походить з села Головківки Чигиринського району Черкаської області і працює у стилі головківської кераміки. У тій же вітрині - глиняні іграшки - роботи Галини Кірман. Прикрашає зал машинна вишивка Марії Куксінської "Герб Олександрівки".
В інших залах виставлені скульптурні роботи москвича Бориса Бучкова (бюст Героя Радянського Союзу Никифора Євтушенка) та народного художника СРСР Сергія Меркулова (посмертна маска Володимира Леніна).
Кімната-музей Левка Мацієвича має в експозиції медаль кіровоградського скульптора Аркадія Мацієвського із зображенням одного з перших вітчизняних авіаторів, талановитого винахідника Левка Мацієвича.
У практику роботи Олександрівського районного краєзнавчого музею ввійшло проведення мистецьких виставок. Найбільший резонанс мала міжнародна художня виставка "Від Дону до Тясмину", де були представлені картини художників Ростова-на-Дону та Олександрівського району Кіровоградської області. Привернули увагу відвідувачів виставки робіт скульптора і художника Миколи Ніколенка, вишивальниці Таїсії Дмитрашко, художника Григорія Тютенка.
Серед послуг, що їх пропонує музей учням та вчителям загальноосвітніх шкіл, є й проведення уроків образотворчого мистецтва в художньому відділі.
Загальна кількість предметів мистецького профілю, що знаходяться у фондах Олександрівського районного краєзнавчого музею, перевищує сотню. Фонди музею щороку поповнюються новими картинами, скульптурами, творами декоративно-прикладного мистецтва. Більшість з них потрапляють шляхом дарування, як самих художників, так і власників картин.
Олександрівщина з її прекрасною природою, цікавою історією, хорошими людьми надихає на творчість не тільки місцевих художників. Львівський художник Ігор Маїк після поїздки на береги Тясмину нині створює серію картин на олександрівську тематику. Ці твори він планує вже наступного року виставити у галицькій столиці. Один зі своїх творів митець вирішив подарувати олександрівському музею, художня частина якого сподобалась гостю.
Віриться, що й художники обласного центру знайдуть можливість влаштувати пленер в Олександрівці і на полотно ляжуть мазки із зображенням старовинних вуличок містечка, мальовничих пейзажів краю. А, можливо, хтось вирішить створити картину на історичну тематику (теми гарантуємо!) чи портрет. Звісно, хотілося б, щоб ці майбутні картини опинились в Олександрівці.
Все це може стати підставою для створення окремого художнього музею.
Олександрівський районний краєзнавчий музей готовий надати свої мистецькі твори для виставок у Кіровограді та інших населених пунктах.
На нашу думку, варто було б організувати в обласному центрі виставку або цикл виставок "Художнє мистецтво регіонів Кіровоградщини".

Використана література

1. Босий О. Г. Знайомство з традиційною малою пластикою та народними іграшками на уроках народознавства за археологічними та етнографічними матеріалами Кіровоградщини. // Етнографія Кіровоградщини. - Кіровоград, 1993. - С. 30.
2. Босий О., Харитонов Г., Чарівний круг. З історії розвитку гончарства на Наддніпрянщині. - Кіровоград, 1993.- С. 7.
3. Там само. - С. 6.
4. Там само. - С. 11.
5. Там само. - С. 12 - 13.
6. Тамара Гордова: декоративний розпис, малярство, писанки. - Київ: Bona mente, 2001. - С.5.
7. Кузик Б. М., Білошапка В. В. У плині часу. Енциклопедія Олександрівщини. - Київ: Мистецтво, 2002. - С. 74.
8. Там само. - С. 189.
9. Там само. - С. 111.
10. Кузик Б. М., Білошапка В. В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України. - У 2-х томах. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. - Т. 2. - С. 163.
11. Там само. - С. 156.
12. Олександрівський районний краєзнавчий музей. - 3614. - Д 1891.
13. Кирман В. Г. Гончарное искусство: рабочая программа дисциплины. - Ростов-на-Дону: изд. РГПУ, 1998.



Василь  Білошапка -
завідуючий фондами
Олександрівського районного
краєзнавчого музею


Категорія: Мої статті | Додав: graf (17.05.2011)
Переглядів: 430 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz