Вівторок, 23.05.2017, 06:02
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Репресанти, депресанти, репресовані…

 

15 травня 2011 року в Кіровограді  біля Хреста встановленов пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій комуністичного режиму на Фортечних валах відбувся мітинг-реквієм та поминальна панахида за десятками мільйонів українців, безвинно знищених  комуністичним тоталітарним режимом протягом семидесяти чотирьох  років совєцької доби.

У вшануваннях взяли участь  разом із представниками інших патріотичних та демократичних партій та громадсько-політичних організацій майже півсотні членів кіровоградської міської організації ВО «Свобода» та молодіжної патріотичної організації «Сокіл», Українського козацтва, КУН, УНП, «Нашої України» , Товариства відродження Української нації .

Представники діючої влади обмежились присутністю на хвилині мовчання та покладанні квітів до підніжжя плити, на якій викарбувано: «Українцям – жертвам комуністичного геноциду, голодомору 1932-33 років». Причому перші особи – міський голова та голова облдержадміністрації  були відсутні. Очевидно,  як зазначили представники ВО «Свобода», мабуть занадто багато сил віддали напередодні, вболіваючи на центральній міській площі за кіровоградську команду танцюристів на танцювальному проекті «Майдан’s”, яка  доречі пермогла, але як все буває в Україні – «не остаточно». Ось такі духовні пріоритети у нинішніх очільників-регіоналів. Але ж і «дуже проукраїнська опозиція» в особі НРУ, «Фронту змін», «Батьківщини» та та декого з менших крикунів зовсім проігнорувала захід.

 Після офіційних заходів панехіду відслужив кервівник Кіровоградської єпархії УПЦ Київського Патріархату владика Марк.   Виступаючи на мітингу-реквіємі, голова Кіровоградської міської організації ВО «Свобода»  Сергій Запорожан відзначив:

-          Вшановуючи пам'ять мільйонів українців,  загиблих у сталінських таборах і тюрмах, задамося питанням, чи далеко ми відійшли від молоху комунізму, від репресивної щодо власних громадян окупаційної прокремлівської влади. Відповідь для кожного патріота і просто кожної думаючої людини очевидна – ні, ми живемо в умовах культивування регіональною владою сталінських методів боротьби з інакомисленням і політичною опозицією. Якщо в тюрмах і СІЗО тижнями і місяцями з надуманих причин утримуються десятки активістів «Свободи», «Тризубу» та ін., -- то хіба це не політичні репресії? Прикро, що на 20-му році Незалежності України, ми стверджуємо факт загрози державності, знущання над історичною пам’яттю, над духом і гідністю кожного українця. Ми, патріоти і націоналісти, зобов’язані дати адекватну відсіч ворогам держави і народу, захистити соціальну, національну та історичну справедливість…».

 Фактично місцеве суспільство розшарувалося на три гілки: репресанти, депресанти, репресовані…

 Перші – влада, другі недолуга опозиція, яка, наприклад цього дня не насмілилася прийти на вшанування, і всі хто постраждав або потерпає нині.  Представники регіональної влади на заході, де були присутні не більше десяти хвилин, за іронією долі стояли… під прапорами ВО «Свободи». Казус, але можливо від того комусь було смішно, а комусь приємно.


Анатолій Авдєєв
Категорія: Мої статті | Додав: graf (18.05.2011)
Переглядів: 104 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz