Багато в Україні говориться про самоврядування та часом його дуже куці повноваження. Особливо вони є такими у районних рад міст, що мають такий районний поділ. Такі ради часом охоче переделеговують і те що мають до компетенції міста. З цього і витікає кричущий брак коштів для вирішення нагальних проблем, а де-інде і питання про доцільність існування таких рад.

 Майже місяць тому, а саме 19 квітня фракцією БЮТ була зірвана сьома сесія Кіровської районної в місті Кіровограді ради. «Зробивши справу»,  БЮТівці розповсюдили заяву з цього приводу, з якої пересічна людина мало що могла зрозуміти, а сесійні справи поновили лише 24 травня. А вгаданій заяві, де фігурували слова: порушення, регламент та зловживання та всі існуючі і неіснуючі провини покладалися лише на голову районної ради Олександра Рацула та фракцію політичних опонентів, тобто регіоналів.

 То які ж наслідки мав зрив сесії? Всі питання з зірваного першого засідання звичайно знову були в порядку денному і на другому, як невирішенні. А що не вирішили? Не прийняли зміни до бюджету району, які передбачалося його збільшення за рахунок додаткових коштів від міста спрямованих на здійснення районних програм… Коментарі зайві, але по простому це виглядає приблизно так – грошей у нас майже немає, але якщо даєте ще, то ми їх не візьмемо. Нічого крім подиву це не викликає, бо ще такі дії фракції БЮТ не мають  ніякого обгрунтування та внятних публічних поянень. Просто фракція проти, і на цьому все.

 Інтрига районного масштабу привела мене на друге засідання згаданної сесії. Депутатів на ньому було 39 з 50.  З усіх перенесених питань порядку денного рішення прийняли, здавалося  навіть якимось дивом, 26-ма голосами лише про зміни до бюджету, не враховуючи надсилання депутатських запитів. А все інші питання «зі скрипом» завжди не добирали одного дуже потрібного 26-го голосу. Таким чином депутати-ЮТтівці «торпедували»  затвердження звіту про виконання бюджету першого кварталу та  всі положенння, які регламентують роботу реорганізованих відділів та секторів райвиконкому. Колеги-депутати, яким не вистачало одного голосу для прийняття рішення резонно вимагали аргументованих пояснень, а почули, що не вистачило  часу для ознайомлення з положеннями. Доби, мовляв, було мало. Але після 19 квітня, коли за добу були отримані проекти, пройшло більше місяця…  І за цей час ні поправок, ні зауважень до сесії не було, а замість обговорення простенька заява, що написано не так ( а що  саме невідомо), і треба працювати над цим.

 А серед іншого було кілька депутатських звернень, і в основному від БЮТ, що створювало враження, що та фракція нібито  таки працює. Але питання всі були до міського голови: що ліфти, що дахи, що каналізація. Доповідач  був майже завжди, крім прокурора району, один і той же БЮТівський речник, який під час читання  чомусь нервово ставав навшпиньки, хоча його за трибуною було добре видно. Це і інше наводить на сумні роздуми. Говорячи про регламент той депутат блискавично вигадав дивну норму регламента про достатність для прийняття рішення… тритини голосів. Потім фракція самочинно вчинила перерву, з якої на диво, таки повернулася , але  дружно «валила»  всі запропоновані рішення. І що в такому випадку фракція писатиме в черговій своїй політичній заяві?

 Сесію закрили, хоча з неприємним осадом та не прийнявши багато підготовлених і необхідних  для роботи рішень.  Така «буря у склянці з водою» прикро дивує. Якась штучна організація робити виконкому у стані натиснутих гальм. А про що говоритимуть ті депутати виборцям? Пригадую, як  в минулому скликанні, де правив у районі  БЮТ, ситуацію з старим деревом над будинком, що поруч з виконкомом.  Вирішувати питання  мешканців послали в мерію і по колу, бо самі не могли нібито. Вирішити не встигли – дерево під час сильного вітру таки впало  на дах. Його обрушену частину спиляли, як змогли, мешканці за сторонньої допомоги, і тут прибігли  люди  з райради, що поруч  і…  почали цікавитись дозволом на розпилку відчахнутого вітром стовбура, а дах і мешканці їх чомусь не хвилювали. Нині певна частина райради, знову займається теж, здається, не тим і не так. А як же люди, що їх обирали? Про що їм по суті своєї роботи звітуватимуть депутати ? Про гальма та опонентів  з іншої партії?

 Під час  неоголошеної перерви і після закриття сесії «команда» депутатів- БЮТівців спілкувалися, ніби задоволена своїми діями, з «тренером» у особі керівника міської партійної організації.  Про що вони говорили  навіть підслуховувати було не цікаво, бо розмови там були точно не про ті справи, що хвилюють мешканців району. Навіть на рівні маленьких районів політиканство та політичні інтриги зашкалюють за риску розумної межі.