Четвер, 19.10.2017, 01:03
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Це ще тільки п’ятий кадр


 

До складання іспиту за весь район після чотирьох попередніх – вдалих і не дуже, бо голову Маловисківської РДА Василя Журавля таки звільнили, Вільшанка вже мала б бути готова. Тобто могла врахувати помилки та прорахунки своїх колег, котрих екзаменували досить суворо. Чи так сталося, як гадалося? Вражень було чимало, і чи не найсильніше з них – відсутність турботи хоч про якийсь обід для преси…

При поїздці до Вільшанки обставини склалися так, що зранку довелося з годину поблукати по райцентру, бо був «без коліс». Перед райдержадміністрацією грав духовий оркестр, у  тіні ялинок ховалися десятки два чоловік, очікуючи презентації програми «Центральний регіон-2015». Що було робити? Довелося знайомитися з місцевими особливостями.

Зайшов на тутешній, всього за сотню метрів від осердя влади, досить розмаїтий базар, що жив своїм повнокровним життям. Наївно запитував, що за свято біля райдержадміністрації, – а люди знизували плечима, або відмахувалися, мов від набридливої мухи. У юрбі мелькав хлопчина у футболці з написом «Пацан сказал, пацан сделал».

Аж тут оркестр грянув туш і всі побачили, як під’їхали кілька серйозних машин, з них вийшли не менш серйозні люди. За хвилину голова ОДА Сергій Ларін, голова обласної ради Микола Ковальчук, місцеві керівники уже спілкувалися з двома десятками вільшанців з-під ялинок, котрі, наче за помахом чарівної палички, вмить перетворилися у двосотенну делегацію. Традиційний хліб-сіль, взаємні привітання, гостинці. Від АПК «Розкішне» районна лікарня отримала машину швидкої допомоги. «Ходіння в народ» завершилося тим, що Сергій Миколайович покатався по площі на одному з 12 велосипедів, вручених ОДА соціальним працівникам району.

Потім процес знайомства з районом перемістився до села Йосипівки, де за фінансового вливання від успішного фермера Миколи Паранчевського відновлено роботу дитячого садочка з тридцятьма маленькими вихованцями. Він же допомагає школі. Через два-три роки тут навчатимуться до дев’яноста учнів замість сьогоднішніх 67. Сергій Ларін пообіцяв до кінця своєї каденції перетворити восьмирічку на таку, що нічим не поступиться будь-якій кіровоградській школі. Отакі перспективи.

На околиці села розташоване фермерське господарство Паранчевського. Уже шостий рік поспіль тут займаються селекцією та розведенням чистокровної верхової породи коней.

Беручи участь у престижних перегонах не лише в Україні, а й за кордоном, жокеї господарства виборюють на чистокровках призові місця. Приміром, на перегонах у Дубаї український скакун з Вільшанського району прийшов до фінішу другим.

Господарник зазначив, що конюшню обслуговує 29 осіб. Є також тренер з верхової їзди та зоотехнік. Керівники області висловили переконання, що цей об’єкт можна включити до туристичного маршруту. Крім цього, в господарстві утримують сотні корів та свиней.

І аж після цього почалося головне дійство – колегія ОДА паралельно із захистом районної програми розвитку. В актовому залі РДА зібрався тутешній актив - інших подивитися, себе показати. Та «вистави» не вийшло, бо обласний очільник відразу повів розмову у строгому запитальному руслі: що є, що буде, чим серце заспокоїться?

Критикували дороги у найменшому районі області, слабо розвинену торгівлю та відсутність у продажу наших товарів, погане транспортне сполучення між селами…

Обговорення винесло на люди різне бачення ситуації. Окремі положення щодо розвитку території озвучив керівник району Геннадій Іванов, потім цілком резонні думки висловив сільський голова Березової Балки Ігор Іванов, викликав пожвавлення в залі голова СТОВ «Вікторія» Анатолій Нестеров, висловивши подяку «не Леніну, а Ларіну, бо тепер люди самі прибирають сміття та пляшки на узбіччях». Погодьтеся, звучить з інтригою.

Насамкінець у своєму слові Микола Ковальчук доповнив сувору Ларінську прагматику гуманістично-громадським акцентом. Тобто про розвиток сільрад та кожному селу – по паспорту.

Шеф грізно супив брови, а підлеглі бліднули й тремтіли. І відразу стало зрозуміло, хто тут найсильніший, найрухливіший, найкреативніший, найрозумніший, зрештою, що дуже важливо, найщедріший.

Сказати, що у Вільшанці відбулося щось особливе? Та ні - те саме, що й у Бобринці, в Новомиргороді або десь-інде. Мелькнув п’ятий кадр плівки із двадцяти одного – маємо на увазі райони Кіровоградщини.

…У 1957 році в США поставлено цікавий експеримент: кіноплівку рухали зі швидкістю 25 кадрів за секунду замість 24, до якої призвичаєне природою наше зорове сприйняття, а на 25-му помістили рекламу повітряної кукурудзи (попкорну). Вловити цю рекламу люди не могли, проте після закінчення фільму більшість глядачів кинулися купувати попкорн. Свідомість переможена підсвідомістю. Чомусь такі асоціації викликають оці презентації. Тільки в нашому випадку маємо всього 21 кадр, тобто район.

Роботу Вільшанської райдержадміністрації визнано задовільною, але із зауваженнями. А два десятки «технічного» персоналу валкою повалили до Кіровограда і аж у Піщаному Броді заморили цілоденного черв’ячка чіпсами і пивом. Це щодо щедрот.

Втім, це ще не кінець – обіцяне відкриття заводу з виробництва пілетів у Добрянці відбулося. Про це читайте у наступному номері.

 

Микола Лисогор
Категорія: Мої статті | Додав: graf (30.05.2011)
Переглядів: 119 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz