Субота, 19.08.2017, 14:23
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

І відходи можуть горіти та гріти

За останній рік на Кіровоградщині про пілети говорилося куди більше, ніж за дев’ятнадцять попередніх років незалежності. Що ж воно таке, що про нього варто так трудити язики та репортерські пера? У чому вигода від такого способу виходу з енергетичної залежності – від запасів наших надр? Дізнатися про це можна було в Новоукраїнському районі.

Згадаємо, хто із старших та ще й із села, своє босоноге дитинство. Як бабусі наші дбайливо збирали коров’ячі кізяки та складали десь у сухому місці, щоб кинути їх у піч або грубку та прогріти оселю. Ось ті кізяки і є, так би мовити, природними пілетами. Отже, нове – добре призабуте старе.

Сьогодні світ зіткнувся з енергетичною кризою, яку й вирішив подолати найбезболіснішими методами. Область наша намагається не відстати від світових стандартів. Традиційне паливо – вугілля та газ – постійно дорожчають, тож ми повинні налагодити тут, вдома, виробництво власних екологічно безпечних енергоносіїв. Для цього ми маємо реальні можливості. Надії зміцнилися після побаченого в Новоукраїнці.

Коли чуєш ім’я бізнесмена Євгена Бахмача, згадуєш про такі великі й досить успішні підприємства, як гранітний кар’єр під Кіровоградом, Кіровоградський автобусний парк, НВО «Радій» тощо. А нещодавно виявилося, що корпорація Бахмача почала спеціалізуватися у новій для себе сфері сільськогосподарського виробництва. Власне, ТОВ «Зерновик» виникло кілька років тому, однак нічим особливим не виділялося. Має до шести тисяч гектарів орендованих угідь в Новоукраїнському районі та вирощує зернові й технічні культури, а ще й овочі  на поливі загальною площею понад 40 гектарів. Тут використовують високопродуктивну імпортну техніку. Загалом працюють близько 140 осіб, котрі отримують навесні середню місячну зарплату близько 270 доларів в еквіваленті.

Днями урочисто, із рекламно-агітаційними заходами, при господарстві пущено в дію технологічну лінію, що перероблятиме солому, бур’яни, опале листя, хвою на екологічно чисте паливо, уже освоєне й дуже модне у Європі. Це так звані пілети – горючі гранули із спресованих відходів вирощених на полях культур. Головною перевагою такого виробництва є те, що сировина, використана для них, є відновлювальною та недорогою. Як результат, тонна пілетів коштуватиме 750 гривень, що вдвічі дешевше за звичне вугілля.

Продуктивність нового устаткування складає дві тонни палива за годину, його потужність 210 кіловат. Обслуговуватиме його всього три працівники. Лінія коштуватиме для споживачів, які зацікавляться нею, три мільйони гривень, що, погодьтеся, не такі вже й гроші для солідних агрооб’єднань області. Кажуть, ці витрати окупляться за 2-3 роки.

Таке устаткування пропонує ВАТ «Дозавтомати», конструктори й робітники якого спроектували, склали та успішно випробували своє дітище на недавньому відкритті. Адже сьогодні таке обладнання в державі ніхто не випускає. Те, що де-не-де  використовується, приїхало до нас із-за морів-океанів і орієнтоване на велике експортне виробництво для обігріву багатого зарубіжжя. А як же бути нам, кому до Заходу ще тягнутися й тягнутися? Генеральний директор підприємства Євген Грачов гаряче обстоює власне виробництво доступних за ціною  ліній з намірами у майбутньому на їх базі споруджувати силами колективу навіть цілі заводи необхідної потужності по всій Україні. Тим більше, що й деякий досвід з випуску бетонних міні-заводів у підприємства є (один з них журналісти навіть побачили на спорудженні велетенського стотисячотонного елеватора в Новоукраїнці). То чому ж не використати задумок і у виробництві альтернативного палива? До речі, на споруджуваному елеваторі сушитимуть зерно, спалюючи відходи продукції власного виробництва.

Головний інженер «Дозавтоматів» Леонід Мороз, головний конструктор Сергій Бензенко, його заступник Віктор Богун розповіли, що й року не минуло звідтоді, як зародилася ідея, а сьогодні експериментальний зразок вже дає гранули. Спочатку не знали як і підступитися, а потім випадково комусь до рук потрапила технічна книга, де кіровоградські науковці викладали теоретичні принципи гранулювання сировини. І крига скресла… Про випадковість нехай розповідають комусь іншому, а не конструктору, котрий два десятки років займався тим самим – розробкою техніки і знає, як одна і та ж думка весь час точить уяву.

Серцем лінії є прес китайського виробництва, матрицю для якого виготовили заводські фахівці. Вони кажуть, що тільки брак часу змусив їх вдатися до китайського зразка. На черзі конструювання і застосування власної розробки преса, що відчутно зменшить собівартість комплексу. А у перспективі - конструювання і постановка на потік котлів для спалювання гранул. Як бачимо, ланцюжок від рослинного посіву до продажу готового тепла споживачам замкнеться. За ним проглядається прагматичний діловий підхід до державних проблем на рівні однієї цілеспрямовано налаштованої структури типу концерну.

Нове дихання у «Дозавтоматів» відкрилося після появи серед його акціонерів партнера – кіровоградського бізнесмена Євгена Бахмача. Цей чоловік вважається одним із найвпливовіших підприємців краю. З 2005 року він очолює обласне відділення Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП).

Так от, за словами Євгена Степановича, вже ведуться перемови з польськими партнерами і найближчим часом у Кіровограді планується налагодити виробництво автоматичних котлів за польською технологією, які працюватимуть на пілетах.

– Оскільки не всі населенні пункти області підключені до газопостачання, а також завдяки доступній ціні пілетів, впевнений, що цнй вид палива користуватиметься попитом серед населення та широко застосовуватиметься для опалення соціальних об’єктів, – зазначив Євген Бахмач.

Виходить, що й наші бізнесмени здатні не тільки чубитися, виштовхуючи один одного з освоєних ще за соціалізму прибуткових сфер та підприємств, а й створювати щось своє, оригінальне.

Тепер давайте трохи помріємо. Ось виростили врожай і пустили його відходи для виробництва екологічно чистого енергоносія. Природні ресурси нашого краю поновлювальні і настільки потужні, що дозволяють і самим скористатися його багатствами, та й іншим продати залишок. Так само можна власними силами виготовити устаткування, необхідне для усього циклу спалювання гранул,  розширивши можливості місцевого виробництва. Зрештою, налагодити випуск міні-ТЕС для генерування електроенергії як дома, так і дещо далі. Покрити мережею таких установок всю країну і стати законодавцем у перспективній галузі. Хіба не заманливо відчути себе крутим енергетичним осередком Європи, такою собі новітньою Саудівською Аравією? Колись же зуміли досягти висот у металургії та цукроварінні, у виробництві зерна та видобутку вугілля! Пора брати нові вершини, ринки тобто.

До слова. Це лише перша ластівка. Потужний завод з виробництва пілетів 25 травня відкриють у селі Добрянка Вільшанського району.

 

Микола Лисогор
Категорія: Мої статті | Додав: graf (08.06.2011)
Переглядів: 127 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz