З сумом та радістю Професіональна футбольна ліга відряджає лідера першості сезону 2010-2011 років ПФК «Олександрія» до вищого футбольного дивізіону  України – Прем’єр-ліги.

«Олександрія» у чемпіонаті та Кубку України (до 2003 року – «Поліграфтехніка») 

Сезон           Ліга     І         В       Н       П       М’ячі         О       Місце        Кубок 

1992 (в)        1л        26      11      8        7        25—27       30      3 (14)         1/16 фіналу

1992/1993    1л        42      19      10      13      69—39       48      6 (22)         1/16 фіналу

1993/1994    1л        38      22      11      5        62—22       55      3 (20)         1/16 фіналу

1994/1995    1л        42      18      8        16      59—37       62      8 (22)         1/64 фіналу

1995/1996    1л        42      23      7        12      69—37       76      4 (22)         1/32 фіналу

1996/1997    1л        46      17      14      15      55—50       65      10 (24)       1/8 фіналу

1997/1998    1л        42      15      9        18      51—49       54      16 (22)       1/32 фіналу

1998/1999    1л        38      15      13      10      47—51       58      5 (20)         1/64 фіналу

1999/2000    1л        34      13      10      11      34—34       49      8 (18)         1/16 фіналу

2000/2001    1л        34      18      9        7        50—22       63      3 (18)         1/16 фіналу

2001/2002    вл        26      5        8        13      21—39       23      13 (14)       1/8 фіналу

2002/2003    вл        30      7        9        14      26—43       30      13 (16)       1/16 фіналу

2004/2005    2л        26      13      6        7        30—19       45      3 (14)         1/32 фіналу

2005/2006    2л        28      20      5        3        52—14       65      2 (15)         1/32 фіналу

2006/2007    1л        36      19      4        13      37—27       61      5 (19)         1/32 фіналу

2007/2008    1л        38      14      15      9        41—32       57      8 (20)         1/16 фіналу

2008/2009    1л        32      15      9        8        46—31       54      3 (17)         1/4 фіналу

2009/2010    1л        34      19      6        9        58—34       63      5 (18)         1/16 фіналу

2010/2011    1л        34      21      6        7        55—25       69      1 (18)         1/8 фіналу

11 червня увійде до історії клубу як день, що хоча і не приніс перемоги в останньому турі першості, проте подарував клубу очікуване чемпіонство та заслужене право виступати під егідою ПЛ. Чесна спортивна боротьба, овації, фейрверки, радість вболівальників – це щире свідчення визнання ПФК «Олександрія».

 Виборовши право представляти Кировоградщину серед елітних команд країни, олександрійці вже розпочали підготовку до Чемпіонату, адже серед їхніх суперників більш ніж імениті команди, що мали нагоду перепочити перед  початком чергового сезону. Відстоювати гідність Кіровоградської області – це, мабуть, вже справа честі. Володимиру Шарану, головному тренерові олександрійців, доведеться застосувати й досвід власних виступів у збірній, і досвід, надбаний за роки роботи на тренерській посаді в професіональних футбольних клубах. 

ШАРАН Володимир Богданович

Народився 8 вересня 1971 року у Мариямполі (Івано-Франківська область).

Вихованець ДЮСШ міста Бурштин і Львівського спортінтернату.

Амплуа: півзахисник.

Ігрова кар’єра: «Карпати» Львів (1989—1991), «Динамо» Київ (1991—1994), «Дніпро» Дніпропетровськ (1995—1997), «Карпати» Львів (1998—2001), «Поліграфтехніка» Олександрія (2001—2002).

У вищій лізі СРСР провів 11 матчів, забив 2 голи.

У вищій лізі України провів 206 матчів, забив 35 голів.

Чемпіон України 1993 та 1994 років.

Срібний призер чемпіонату України 1992 року.

Бронзовий призер чемпіонату України 1995, 1996 и 1998 років.

Володар Кубка України 1993 року.

Фіналіст Кубка України 1995 и 1997 років.

У юнацькій збірній СРСР провів 30 матчів, забив 8 голів.

У юніорській збірній СРСР провів 17 матчів, забив 2 голи.

Чемпіон Європи серед юніорів 1990 року (U-18).

Бронзовий призер чемпіонату світу серед юніорів 1991 року (U-20).

У збірній України провів 1 матч (1995).

У єврокубках провів 20 матчів, забив 5 голів.

Тренерська кар’єра: «Кривбас-2» Кривий Ріг (2003—2004), «Кривбас» Кривий Ріг (дублери, 2004), «Зірка» Кіровоград (2005), «Кривбас-2» Кривий Ріг (2005), «Закарпаття» Ужгород (2007—2008), «Олександрія» (2010—2011).

Переможець першості України серед команд першої ліги 2011 року.

Збулася мрія президента клубу Миколи Лавренка, головного тренера команди Володимира Шарана, якому в житті вже довелося відчути емоції від розуміння  того, що мету, читай, задачу – виконано. Що далі? Утриматися у новому для себе статусі тренера команди елітного дивізіону. Закріпити команду у вишці. Виправдати очікування вболівальників – вже фанів команди Прем’єр-ліги. 

 «Наші гравці в змозі показати на полі результативну гру, - сказав в одному зі своїх інтерв’ю головний тренер ПФК «Олександрія».   «Скажімо так, відсотків вісімдесят тих гравців, що є в команді, відповідають рівню елітного дивізіону і з ними можна вирішувати певні завдання. Але підсилюватися необхідно в будь-якому випадку. Цей процес не оминає жодну команду. Дай Боже вийти до Прем’єр-ліги, а там уже по ситуації будемо дивитися, які позиції потребують підсилення».

   
Свідками тріумфу олександрійців стали сім тисяч прихильників клубу, які зібралися у цей день на трибунах КСК «Ніка». Хоча погода зіпсувалася, фани не переймалися думкою покинути лави 12 гравця, адже напружена боротьба за перемогу була значніше. Останній матч у цьому сезоні олександрійці зіграли зі «Сталлю». Звісно результат цієї зустрічі не міг жодним чином вплинути на турнірне становище господарів поля, але у команди залишалося бажання завершити сезон на мажорній ноті та ще раз порадувати своїх вболівальників перемогою. Втім, ще задовго до матчу всі розуміли, що зробити це буде вельми непросто. Адже алчевці претендували на бронзові медалі першості та приїхали до Олександрії виключно за трьома очками. Тому не дивно, що гості діяли у нападі активніше за свого суперника. Проте підопічні Володимира Шарана блискуче відбивали атаки «Сталі» та будували власну гру за рахунок контратак. У другому таймі «Олександрія» дещо змінила тактику та почала грати першим номером. Алчевці цим майстерно скористалися та все ж таки змогли пробити оборону господарів. Зробити це їм вдалося лише один раз, але і цього сповна вистачило для перемоги.

А в результаті – перше місце в «Олександрії», друге – в «Чорноморця», а третє, звісна річ, у «Сталі».

Протокольна частина – нагородження, коло пошани, промови посадових осіб – стала насправді  щирою, відвертою. Саме те, про що свідчить блиск в очах футболістів, серйозність головного тренера, тріумф Миколи Лавренка. На святі також були присутні голова державної обласної адміністрації, міський голова Степан Цапюк, віце-президент ФФУ Анатолій Біденко, президент ПФЛ Мілетій Бальчос.   

Цікаво, що Кіровоградська область, на відміну від інших регіонів України, представлена двама професіональними футбольними клубами у двох лігах Українського футболу: Прем’єр-лізі (ПФК «Олександрія») та першій лізі (ФК «Зірка»). Можливо, до другої ліги невдовзі приєднається команда аматорів «Украгроком» Головківка . Чи не є цей факт свідченням небайдужості обласної влади до розвитку та розбудови спорту в державі? У своїй промові губернатор кіровоградської області Сергій Ларін висловив щиру впевненість у тому, що футбол на Кіровоградщині розвиватиметься й надалі, а «Олександрія» обов’язково досягне нових висот у якості команди Прем’єр-ліги.

Вітаючи переможців змагань серед команд першої ліги, президент ПФЛ Мілетій Бальчос наголосив, що успіх «Олександрії» цінніший тим, що здобутий він у напруженій боротьбі на футбольних полях протягом усього сезону. Крім того, Мілетій Володимирович нагородив Миколу Лавренка діамантовою відзнакою ПФЛ. До речі, Микола Миколайович третя особа за час існування ПФЛ, яка отримала цю нагороду. З рук президента ПФЛ керівник ПФК «Олександрія», головний тренер, футболісти та представники клубу отримали почесний Кубок Професіональної футбольної ліги.

 Щодо  успіху команди, неможливо не віддати належне президентові клубу Миколі Лавренку. Здається, він живе з гаслом «Зробити неможливе - можливо». В Олександрію варто приїхати та на власні очі побачити клубну інфраструктуру. 

Культурно-спортивний комплекс «Ніка» знаходиться в центрі міста Олександрія. КСК «Ніка» - це багатофункціональний спортивний комплекс європейського зразку, де за перебігом матчу може спостерігати 7000 глядачів (70% місць для вболівальників знаходиться під дахом, що надає можливість захисту від несприятливих погодних умов). На стадіоні знаходяться адміністративний корпус, у якому розміщуються роздягальні для футболістів, кабінети для роботи арбітрів, делегатів ФФУ, кімната допінг контролю, конференц-зал. На другому поверсі: коментаторська кабіна, VІР-ложа на 40 місць, кафе, ложа для преси. Чашу стадіону обладнано найсучаснішим освітленням футбольного поля та системою сучасного відео спостереження для контролю за поведінкою вболівальників. Нещодавно збудовано нову касу на 7 робочих вікон, що дасть змогу зменшити черги біля кас. Завершено будівництво міні-готелю на території «Ніки» для інспекторів, делегатів та інших представників футбольної сфери. Реконструйовано готель «Сапфір», де можна приймати команди-суперниці. У планах клубу будівництво газону зі штучним покриттям. Завершено ремонт навчально-тренувальної бази, збудовано сауну.  

«Якщо розповідати про нашу команду, то завдання виходу до Прем’єр-ліги ми ніколи не ставили. Ми намагалися створити боєздатний колектив, де гратимуть перспективні футболісти. Певною мірою нам вдалося втілити наші очікування у життя», - сказав президент клубу в своїй вітальній промові.

Отже, бажання та мрії збулися: в добрий час, «Олександріє»!

http://pfl.ua/football_news.php?readmore=5199