Працюючи в архіві приходилось різне бачити. Але таке дуже рідко. Далі мова піде про рушник вишитий у 1933 році жителькою села Розумівка тепер Олександрівського району Кіровоградської області Параскою Семенівною Поліщук народилась 1914 пішла у вічність1982 року.

Як стало відомо того страшного року з голоду помер її коханий, з яким вони мали побратись. Юнакові, як і дівчині, було лише дев’ятнадцять… Не судилось бути разом…

«Милий, покидаєш мене. Смерть не страшна мнє. За що сльози ллюця. Любов дорога», - вишила на рушнику дівчина, яка залишилась вірною своєму коханому на все життя. Праска Семенівна так і померла у шістдесят вісім років незаміжньою…

Рушник вишитий на домотканому полотні з використанням червоних, чорних і синіх ниток. Нижній ярус складається з рослинного орнаменту (три кетяги винограду з червоними виноградинами).

У другому ярусі, вишитому червоними і чорними нитками, ініціали вишивальниці «П» і «С». Між ними на одній половині рушника дата «1914 года» на іншій – «1933 года».

Третій ярус складає наведений вище напис. У верхньому ярусі розташований синій голубок в оточенні чорного листя і червоних кетягів винограду.

Зазвичай, коли повісити рушник, то голубки чи інші птахи на ньому повернуті один до одного…