Понеділок, 25.09.2017, 12:53
Український Новокозачин
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [1131]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 180
Статистика
Форма входу
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Кіровоградець, що збагатив Молдову
В Кіровоградському обласному художньому музеї відкрилася виставка до 125-річчя від дня народження заслуженого художника Молдавської РСР, відомого педагога, нашого земляка Олександра Федоровича Фойницького (1886 – 1973).

  Народився Олександр Федорович у селі Корлюгівці Кіровоградської області в сім’ї службовця 23 серпня 1886 року. Навчався в Єлисаветградському реальному училищі та відвідував вечірні малювальні класи( які деякі горе-мистецтвознавці на російський манер називають покрученим словом – рисувальні), засновником яких був відомий у місті академік живопису Петро Крестоносцев. Перші уроки живопису молодому Фойницькому викладав талановитий художник, педагог, один із фундаторів картинної галереї в м. Єлисаветграді Феодосій Козачинський, який і прищепив своєму учню любов до образотворчого мистецтва. Продовжив навчання за фахом наш земляк  у Одеському художньому училищі і у 1912 році закінчив його. В 1913 році успішно склав іспити до Академії мистецтв, але важке матеріальне становище не дало Фойницькому  змоги продовжити навчання і він змушений був залишити Петербург.

 Олександр Федорович приймає запрошення викладати графіку в гімназіях  Тирасполя , який потім як твердять мистецтвознавці став містом його творчої долі ,  де він працював викладачем малювання та креслення у школі, а також був засновником і керівником місцевої студії живопису та малювання. В 1915 році Олександра Федоровича призивають до армії, а в 1917 році він вступає до Червоної армії та воює на фронтах громадянської війни до 1921 року. Потім  знову порвертається працювати до Тирасполя.




 Першою значною роботою художника  в його творчій біографії були ілюстрації до букваря та брошур для Молдавського книжкового видавництва 1920-х років.  В подальшому життя, як і годиться для митця, постійним супутником  у житті стає олівець, який фіксував новобудови, мальовничі куточки  та околиці Тирасполя та навколишніх міст і сіл. Приваблювали його і люди, робітники-будівельники, вантажники на Дністрі, вчителі та  селяни.

  Серед визначних довоєнних робіт художника були станкові акварелі, які є художнім літописом «соціалістичного перетворення» українського Тирасполя, який до 1940 року був ще у складі УРСР: «Будівництво театру в Тирасполі» (1935р.), «Новий житловий будинок в Тирасполі» (1933р.) та інші, які були втрачені разом з іншими роботами митця в роки Великої Вітчизняної війни у зруйнованому фашистами Тираспільському художньому музеї.

  Подальший розвиток творчості Фойницького відноситься до післявоєнногой періоду.  Художник віддає перевагу  міському пейзажу, що відображає відродження і розвиток  Тирасполя. Замість документальної передачі окремих подій і епізодів будівництва міста він прагне створити монументальну синтетичну картину про оновлення  умовно молдавської землі в Приднестров’ї.

   Визнання митцю принесли пейзажі з краєвидами на ріку Дністер. В фондах Кіровоградського обласного художнього музею зберігається одна з відомих його картин «Паром на Дністрі» (1947р.). На ній перед глядачем постає панорама подій, які розгортаються на Дністрі біля причалу. В м’яких ліричних тонах передається вся краса і своєрідна чарівність цієї молдавської річки. Художник намагається створити епічне оповідання про відібраний політиками куточок України, про його долини та пагорби, про широкий і повноводний Дністер. Також Олександр Федорович створює цілу низку  портретів,  які  і нині приваблюють вишуканих  глядачів життєрадісним сприйняттям життя і широкою живописною манерою та правдою реалізму.





  Особливе місце в творчості Фойницького займають його неперевершені натюрморти. За словами тих хто знав митця, у художника був чудовий  доглянутий сад. Саме там  він міг знаходитися годинами і створювати  міні-шедеври. Щедра, яскрава, неповторна природа давала наснагу для їх написання («Виноград  у кошику», «Абрикоси» і т.д.). Декілька робіт художника присвячені цвітінню бузка («Кущ бузку» 1966 р., «Натюрморт. Бузок» 1961р.). Він дуже любив весінній місяць травень, коли все навкруги розцвітає і буяє яскравими кольорами.

  Молдовська земля пам’ятає Олександра Федоровича як і активного учасника створення республіканського художнього училища, керівника журі всіх художніх виставок та члена Спілки художників Молдавії. Високо оцінені заслуги нашого земляка перед  цією землею. В 1957 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР, а в 1968 році рішенням влади міста він  став почесним громадянином Тирасполя. Помер Олександр Федорович у 1973 році. А через 2 роки після смерті художника Тираспольській художній школі було присвоєно його ім’я. Його художні полотна зберігаються у  майже всіх художніх музеях Молдови.

  В Кіровоградському обласному художньому музеї зберігається понад 30 живописних і графічних робіт митця, серед яких натюрморти, портрети, пейзажі, батальні і жанрові полотна.  В експозиції представлено чудові живописні натюрморти «Квіти» (1963), «Натюрморт. Абрикоси», написаний у живій манері та стриманому колориті «Автопортрет» та ліричні пейзажні роботи «Дністер взимку», «Пагорби Молдавії» (1953). Доповнюють  нинішню  експозицію друковані матеріали, які висвітлюють життєвий і творчий шлях художника-земляка. Кіровоградщина пам'ятає тих, хто вибудовував мистецьку славу степового краю.

Анатолій Авдєєв

Категорія: Мої статті | Додав: graf (22.08.2011)
Переглядів: 118 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Пошук
Друзі сайту
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz