|
|
 |
Каталог статей |
 |
Островський
 Островських
на світі було, є і буде багато. До оскоми нудний автор «Грози»
(Олександр Іванович) і хворобливий батько Корчагіна (Микола
Олексійович), президент пронімецької Білоруської Центральної Ради
(Радослав Казимирович) і польський репер (Адам O.S.T.R.). Є навіть
математична премія Островського. Але чого вони мають бути мені
ріднішими від мікроскопічно відомого Аббо?
Усі знані
мені і більш-менш відомі навколо світу Островські походять зі
східнослов'янського світу плюс Польща: сценарист Геннадій Ромович
(напр., «Мій зведений брат Франкенштейн») із Бердичева, композитор
Аркадій Ілліч (напр., «А у нас во дворе», «Спят усталые игрушки») – із
приволзької Сизрані, німецький математик Олександр Маркович (чиїм
іменем названа одна із теорем і вже згадана премія) – із Києва, а
керівник Польського повстання 1830 року шляхтич Антоні Ян – із Варшави.
У добрій жмені на обидві руки всіх цих Островських, Астроўскіх,
Ostrowski й Ostrovsky трохи губиться маловідома постать нашого з вами
співвітчизника на ім'я Аббо.
 Аббо
Островський (1889 – 1975) – уродженець дореволюційного Єлизаветграда і
вихованець Єлизаветградського земського реального училища, який із
достеменно не відомих причин через Одесу емігрував до США у 1908 році,
уже встигнувши до того (згідно американських джерел) взяти участь у
кількох виставках. Оселившись у «великому яблуці» Нью-Йорка Аббо разом
зі своєю сестрою Еллою жваво береться до місцевого мистецького життя.
Навчався в Національній академії малюнка, в Міському коледжі.
Захоплювався живописом, зробив багато малюнків олівцем, гравірував.
Його основний жанр – американський міський пейзаж і вуличні сценки:
«Американська сценка» (1931), «Котлован Рокфеллерівського центру»
(1933), «Кротон-он-Гадсон» (1924) тощо. Персональні виставки
Островського відбулися в 1931 (Американський національний музей у
Нью-Йорку і Музей мистецтв у Балтіморі) і 1936 (галерея Ф. Коппеля,
Нью-Йорк). Він брав участь у багатьох групових виставках, був членом
цілого ряду американських об'єднань. Його твори красувалися на
сторінках нью-йоркських журналів. Багато років працював у малювальних
класах в університетській колонії. Був засновником (щойно спромігся
отримати американське громадянство) і керівником Альянсу художніх шкіл
Нью-Йорка, аж по 1942 рік.
 Кіровоградська
сторінка життя Аббо Островського – поки що терра-інкоґніта для місцевих
краєзнавців і неорана цілина для його першо- і другопрохідців.
Незважаючи на те, що цьогоріч ми могли відзначити 120-річчя від дня
його народження (23 жовтня), про Аббо у нас мовчать. Місцеві краєзнавчі
джерела навіть вагаються між датою смерті митця, називаючи проміжок
1953 – 1963 найбільш вірогідним.
Тим часом заокеанські джерела
впевнено подовжують життя корінного єлизаветградця щонайменше на 12
років! (Правду кажучи, ми мало що знаємо про саму смерть митця:
загадкою лишається і місце його поховання.) Прикро…
…У
Кіровограді є кумедна вулиця, яку називають то Островського, то
Острівською – і обидва варіанти в офіційних джерелах (мапах НВП
«Картографія» і документах міськради)! Наскільки нам відомо, коректніше
все ж таки Острівська, бо відмежовує вона штучний острів (той, на якому
парк Пушкіна) од решти міста. Непогано було б для розв'язання плутанини
з гонористою назвою перейменувати її на честь нашого співвітчизника –
Аббо Островського. Оригінально, небанально і по-містечковому
патріотично. От тільки про життя цієї людини усе ж таки варто дізнатися
більше.
Богдан Стасюк, журнал "Ланруж"
|
| Категорія: Мої статті | Додав: graf (26.01.2010)
|
| Переглядів: 612
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
|
