В
Кіровограді готується велике свято антисемітизму – встановлення
пам’ятника організаторові у місті єврейських погромів міському голові
кінця ХІХ- початку ХХ століття Олександру Пашутіну. За його
владарювання містом у місті відбулося три такі погроми, а перший з них,
що організували у 1881 році навіть потрапив до підручників історії у
державі Ізраїль. Саме той єлісаветградський погром дав сигнал та
поштовх до більше ніж десятка погромів у інших містах України.
Питання
антисемітизму в Кіровограді стоїть, м’яко кажучи, гостро. Майже п’ять
років галасувала місцева газета «Україна-центр» про випадок
антисемітизму у одній з шкіл та суд з цього приводу, а от пам’ятник
гонителю своїх соплемінників ця ж газета «схвалює та рекламує»
антисемітську подію. А тим часом на національне радіо йдуть переможні
реляції заслуженого журналіста України Миколи Труханова про «зняття
залізного занавісу» перед міськвиконкомом та обнародування «майбутнього
предмету вандалізму з стільцем. Гарну справу знайшов для себе
«титулований журналіст»…
В той же час дивним чином мовчить місцева синагога… Невже на неї «психологічним
струсом мозку» подіяло розкриття змови з метою підриву синагоги, що
викрило СБУ минулого року? Мовчить рабин Дан Закута, євреї здають гроші
на пам’ятник своєму гонителю, щоб їх імена за ті «срібники» увіковічили
золотом на постаменті згаданого «монумента». Цього разу чомусь ніхто не
підключає до галасу Всесвітній Єврейський конгрес, як всі минулі рази,
коли місцеві євреї шукали приводи попаритися за рахунок Кіровоградщини
по подіям у Олександрії, Знам’янці, Олександрівці та Кіровограді.
Можливо
цього разу увагу відволік мер Ужгорода Ратушняк і євреї вирішили
припинити рух по встановленню йому пам’ятника у зародку, забувши про
Кіровоград. А тим часом «антисемітські» роботи в Кіровограді тривають і
йдуть до логічного завершення у другій половині вересня за мовчазної
згоди єврейської громади… Як писалося в статті «Атисеміт з стільцем» ( http://surma.at.ua/publ/1-1-0-77
) : «Гарний смак у місцевої кіровоградської влади, і здається не лише
смак, бо від цього всього цього ще й тхне. Тхне не українським, не
єврейським, а сатанинським.» До цього слід лише
з сумом додати, що у черзі на увіковічнення у місцевих чиновників
Пашутін у «загадковому тендері» відсунув на третій план земляка
Володимира Винниченка. Далі без коментарів… Будемо спостерігати за
цікавими антиукраїнськими ініціативами.
|