Молодіжний сайт «Гречка» в Кіровограді нещодавно вітав свого редактора
Валерія Лебедя зі вступом до Національної
спілки журналістів України. Бажали Валерію успіхів, нових
актуальних матеріалів, а
"Гречці” – закріплення видання в медійному
просторі України.
Написали, що в умовах фактично стовідсоткової залежності ЗМІ області
від біло-блакитної влади, бажають
лишатися професійним і незаангажованим виданням та ніколи не зраджувати принципам журналістики. Але не так сталося, як
писалося….
Сайт «Гречка» в
Кіровограді, яким керує Валерій
Лебідь, помітно «піднявся» на
висвітленні театральних скандальних історій в театрі корифеїв наприкінці
минулого року. А ще, кажуть, що він
зробив новий дезайн та отримав «дах» в особі партії «Фронт змін» та його
очільника бізнесмена Андрія Табалова.
Ореол крутих, сміливих опозиціонерів всім хто бігав на «підтанцьовках» у
нібито опозиційного сайту було вдало
забезпечено. За цими ще одними «першими»
всі інші автоматично потрапили в тінь та почали дещо втрачати позиції. Але це несмертельне
явище підсилила стаття анонімного автора на користь самого редактора «Гречки»
про рух «Чесно» в Кіровограді, одним з
координаторів якого є Валерій Лебідь. В статті загадковим чином «накрили мокрим
рядном» всіх його очільників: Володимира Гришка, Олександра Макієнка, Любов Лук’янцеву. Всіх
крім згаданого вище Валерія Лебідя, і тому почитавши опус і покрутивши пальцем
біля скроні, всі зрозуміли, що писано те самим Валерою, або його дружиною Зоєю
Лебідь.
І
все так би і було, коли б пан редактор не побажав грошей до несподівано здобутої
слави. Мабуть «давила жаба», що
«викриті» у згаданій статті грантоїди мало не лопатою гребуть «зелень» від
різних фондів. Шлях до збільшення кількості коштів у Валерія Лебідя, видався звивистим,
вдалим чи ні, але не зовсім чесним та
порядним. Валерій Лебідь крім театральних буднів в негативному руслі висвітив
відкриття в Кіровоград перинатального центру, відкритого самим Віктором
Януковичем. Що ж критика недоліків справа гарна, бо на те і ЗМІ, щоб Президент
знав, що його трохи дурять… І от на засіданні ГПО «Перевесло» гендиректор
Кіровоградської ОТРК Вадим Мурований, де працює
герой журналістики пан Валерій Лебідь,
відкрито заявив, що показані матеріали зняті його компанією, на його апаратурі,
а значить тут скоєна банальна крадіжка
відеоматеріалу, що належить ОТРК. Але навіть після цієї привселюдної заяви Валерія Лебідя… з роботи не
звільнили! Перестав він лише підпрацьовувати
на «5 каналі», але ніхто його не покарав ремінцем знявши штанці,
а навіть прийняли, як ми знаємо, до
НСЖУ( і це після оголошеної крадіжки
відеоматеріалу). Але люди знаючі кажуть, що він вцілівши на роботі, отримав статус «агента під прикриттям від
влади», і став вештатись по різних «завданнях» з апаратурою, на якій з’являлися
наліпки інших телекампаній, та отримав завдання «мочити» майже без зайвих підозр «потрібні об’єкти і
субsєктів» на «славному» крутому сайті «Гречка». До цього він
залучив і своїх «підлеглих» тої
«гречаної кухні». І пішла брехня та байки від «Гречки» гуляти містом.
Отримали,
наприклад, «екологічну команду» «наїхати» на підприємство, і зробили: «Тиха українська
ніч, вже друге літо поспіль зовсім не тиха для мешканців спальних районів та
приватного сектору міста, що поблизу «Кіровоградського кар’єру».
Мешканці спальних
масивів 102 мікрорайону, Олексіївки, Арнаутово та Соколівки скаржаться, що
пропрацювавши весь день відпочивати вони мають під гуркіт дробильного
обладнання в місцевому кар’єрі.»
Початок опусу
майже , як у Гоголя. Але є питання: «Підприємство ж працювало, і тоді коли пан
Лебідь та його авторка Настя Дзюбак під стіл ще пішки не ходили, і на це
десятки років ніхто не звертав уваги… Мабуть всі чекали на появу
«справедливого» сайту «Гречка», і ніяк не інакше, або подібного йому.
Читаємо далі: «Офіційно підприємство ВАТ
„Кіровоградський кар’єр” розташовано на території Соколівської
селищної ради, проте його сусідство відчувають на собі й тисячі
кіровоградців.Людмила Іванова, мешканка Олексіївки, скаржиться: „Я живу тут
понад сорок років, але отаке відбувається лише останні два роки. Кар’єр
працює і вдень, і вночі. Але, якщо вдень це нікому не заважає, то в літні ночі,
коли вікна-двері відкриті, щоб хоч трохи легше дихалось, звуки дробилки дуже
заважають спати. Того літа все почалось десь з липня. В нас тут не їздить
багато машин, немає шумних закладів. Мабуть, того звук розповсюджується так
добре. Доходить до того, що іноді чути, як робітники між собою перегукуються.”».
І далі інший журналістський (якщо
це журналістика) брак. Соколівське не селище, а село. Людмилу Іванівну (вдало)
позбавили прізвища, і знову неправда про сорок років. А ще Насті Дзюбак з
Валерієм Лебідем не завадило б постояти о другій годині ночі на площі Кірова у
центрі міста і послухати гуркіт рейок і коліс на залізниці, до якої трихи далеченько, але за більше ніж 140 років її
існування чомусь нікому не прийшло в голову зупинити через той гуркіт на ній
рух, навіть тим хто живе поруч з нею.
Далі по тексту «перли» від «Гречки»
продовжуються: «А от Ігор Анатолійович, що проживає на вулиці Колгоспній у
Соколівському
розповідає: „Так, кар’єр працює цілодобово. Але, якщо чесно, звук мене
не дуже дратує. Інша справа, що відкрити вікна неможливо через постійний пил.
Якщо вітер в нашу сторону, всі меблі на терасі моментально запилюються”. А до чого кар’єр до напрямку вітру? На якій підставі і
це йому поставили до вини?
Ну а ждалі більше. Звернення до законодавства
та натяки на те, що цим займеться… міліція! Тому читачеві тлумачать: «Згідно Закону
України про основні засади (стратегію)державної екологічної політики України на
період до 2020 року, одним з завдань у цій сфері є зменшення обсягу викидів загальнопоширених забруднюючих речовин в
атмосферне повітря, до яких відноситься і пил. „Зазвичай, забороняється
проводити вказані роботи з 19-00 до 8-00 години та у святкові і неробочі дні
впродовж доби. Особи, які порушують вказані правила, притягаються до адміністративної
відповідальності згідно статей 152 „Порушення правил благоустрою територій міст
та інших населених пунктів” та 182 „Порушення вимог законодавчих та інших
нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи
правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях ” Кодексу
України про адміністративні правопорушення. Протоколи про адміністративні
правопорушення за вказаними статтями складають представники органів внутрішніх
справ, тобто міліція,”- коментує ситуацію юрист Олег Дубовик.» Прізвище, що згадується нарешті вперше і, мабуть справжнє,
бо родича одного з «гречківців»… 
В кінці опусу, як переписана з підручника «шедевральна фраза»: «Керівництво
підприємства ВАТ «Кіровоградський кар’єр» відмовляється коментувати ситуацію, що склалася, а
нічні роботи тим часом продовжуються, дошкуляючи людям, які не мають куди
подітися від шуму та пилу.» А що
коментувати і чи зверталися по коментар? Здається, що Настя Дзюбак, не те що не
знає про низку дозволів, актів та замірів стосовно шуму та пилу, які
проводилися на підприємстві при його запуску та перевірках, але і до кар’єру на гарматний постріл не підходила.
Керівник підприємства Соломаха Іван іванович та його працівники її не бачили, і
не чули, а впізнання авторки твору по фото теж не дало позитивного результату. «Блискучий»
журналістський старт під крилом крутого редактра Валерія Лебідя, мабуть птахи
«пригніченої і залежної»… Але навряд чи
цю «кар’єрну роботу» замовили «Гречці» вище згадані Ігор Анатолійович та
Людмила Іванівна, і це явно не справа
рук цих анонімів… Дивна і спрямованість публікації. Всі навколо нині радіють
кожному робочому місцю, сплаті податків, розширенню виробництв, а тут – підприємство
працює не один рік, і… заважає. Добре,
що лише вузькому колу з 5-7 осіб, серед
яких, на жаль, і крута інтернет - «Гречка». Птахам «лебединого польоту» слід пам’ятати, що в житті, як і в театрі, про який вони
багато пишуть, можна грати, але не
перегравати, бо фальш і брехня проступає зовні і стає явною без їх схвалення і
бажання. Схоже «Гречка» вже з жучками, але видзьобувати їх нікому, бо Настя Дзюбак у «Гречці» на «іншій роботі». Василь Чорний http://wikileaks-news.do.am/publ/1-1-0-169
|
