Булка виробництва "Формули Смаку” зненацька стала поперек горла пересічному кіровоградцю. До цього спричинив карколомний кульбіт двох кандидатів від "Об'єднаної опозиції”. Ці люди, яким кіровоградець довірливо віддав, як піонерка цноту, свої голоси, не встигли ще отримати омріяних мандатів - як уже "тушконулися” у напрямку партії своїх бізнес-партнерів. 

Не можна сказати, що це "тушкування" стало якоюсь підступною несподіванкою. Ні, всі здогадувалися, що саме так усе й закінчиться. Колега опальних Табалових, кандидат в депутати від "Батьківщини” Валерій Кальченко, розповів місцевим журналістам: він "давно знав, що Табалови так вчинять, але до останнього сподівався, що вони змінять своє рішення”. Утім, непереборний оптимізм - або ще більш непереборне бажання кіровоградців знову і знову наступати на ті самі хлібобулочні граблі - привели сім’ю неопозиційних опозиціонерів до жаданого депутатства.

А з іншого боку - може, ми всі наговорюємо на побитих політичним життям і колишніми колегами Табалових? Гаразд, вони намагалися очолити обласну організацію ПР, яка влаштовувала веселі "каруселі” на виборах  міського голови у 2006 році. І авжеж, вони завжди тісно і плідно дружили з місцевою владою. Але, може, перед виборами 2012 вони стрімко стали на тернистий шлях виправлення? 

Плюнули, образно кажучи,  слиною праведного гніву в бік колишніх регіональних побратимів. А потім з чистою душею кинулися в обійми Арсенія Петровича. Останній, до речі, великий фанат паляниці "Балашівської” і підковок з повидлом виробництва тієї ж "Формули Смаку”. 

До того ж, спонсорські гроші якщо і пахнуть, то чимось здобним, правда? 

Зроблю ліричний відступ і нагадаю, що тяга до солодкого - маленька слабкість "Об’єднаної опозиції”. Згадаймо, як опозиціонери пожертвували кандидатом по 17 одномандатному округу, вірним соратником Юлії Володимирівни, Анатолієм Матвієнком. А натомість підтримали солодкого рошенівського самовисуванця Григорія Заболотного. А той, не довго думаючи, вже проголосував за призначеня Азарова прем’єром.  Ось така кулінарна історія - тяга до солодкого іноді може вивести на слизьке.

Але повернемося до опальної сім’ї. Отже, ми припустили, що Табалови вирішили виправитись - і рішуче зав’язали з бойовим регіональним минулим. Я впевнений, що так все і було. А злиття бізнесу сім’ї опальних екс-опозиціонерів з бізнесом регіонала Хомутинника перед виборами теж можна пояснити. Це всього-навсього був хитрий план з руйнування хлібної імперії політичного ворога. Так би мовити, зараз зіллємося, самі потонемо, але і бізнес ідеологічного супротивника потягнемо на дно! 

Проте, планам "фронтовиків”-”матросових” не судилося здійснитись. Мабуть, політичні супротивники виписали якусь спеціальну бабку з далекого донецького хутора, яка зурочила недодепутатів. А може, привезли вудуїстського жерця з гаїтянського офшору - а той вкрав чисті опозиційні душі сімейства і замінив їх на нові, покращені магічними пасами Чечетова. Я не виключаю й позаземного втручання ласих до кіровоградської випічки селенітів. Але факт залишається фактом: Табалових ніби підмінили! Тобто, не так уже й підмінили. Все повернули на круги своя, як і було.

І я вам більше скажу. На наступних виборах гарбуз знову перетвориться на  білу і пухнасту опозиційну карету. І знову кіровоградці довірливо, як чечетовські котенята, підуть віддавати тимчасово опальним тату і сину найдорожче - свої голоси. 

Може, ви думаєте, що цього не станеться? Тоді згадайте іншого народного депутата, пана Березкіна. У минулому складі парламенту він пробув аж цілий день у складі фракції БЮТ. А на цих виборах легко, наче олією виробництва своїх підприємств намазаний, прослизнув до Верховної Ради "мажоритарником” від ПР.

Я, до речі, піддивився рецепт собі на виборче майбутнє від шеф-кухаря Березкіна. Він вже в ролі "тушки” поїхав по негазифікованих, темних кіровоградських селах з роздовбаними дорогами. І поставив по колодязю у вигляді пофарбованого в яскраво-зелений колір чайника з отвором для відра. І всі ці села за нього дружно проголосували. 

Отже, нам, довірливим кіровоградцям, що граблями по гулі, що по чайнику дати - результат у Верховній Раді наступного скликання буде той самий.

Тож смачної вам булки з олією, дорогі мої земляки! А видовища ми на свою голову на наступні чотири роки і так обрали.

Євген Манженко