Нова Прага є нині селище міського типу Олександрійського району. Назва Нова Прага відноситься до пізнішого періоду існування населеного пункту після його заснування. У грудні 1821 року, колишній посад Петриківку перейменували в населений пункт Нова Прага, з включенням його до складу військових поселень. Походження назви Нова Прага дещо незвичне. Пов'язано воно, на думку більшості краєзнавців, не з назвою столиці Чехії - Праги, а з передмістям Варшави - що теж носить назву Прага. Цю назву містечко дістало за успішні дії розквартированих тут військових частин з узяття в 1831 році Варшавського передмістя Праги, яке було одним з головних опорних пунктів повстанців польської армії. Перше слово нового імені населеного пункту - «Нова» було типовим збільшенням до утворюваних із запозичених назв топонімів.

  На території нинішньої Нової Праги ще до заснування одного населеного пункту, швидше за все, існувало декілька поселень. Серед них найчастіше згадується Мурзинка і Петриківка. Обидва населені пункти стали основою формування нинішньої Нової Праги. Походження назви Мурзинка очевидно сходить до інших топонімів тюркського походження. Слово «мурза», за відомостями етимологічного словника Макса Фасмера, сходить до кримсько-татарського слова «князь, наследный старшина». Але в Історичних джерах у цій місцевості фігурує ще такий населений пункт, як хутір полковника Капніста на річці Свинарні, що на 1752 рік налічував 40 хат з  48 родинами таблизько 500 осіб населення. Назва річки Свинарна з чом трансформувалася  Свинарка, і нині цю назви носить один з кутків поселення по обидва береги річки, що нагадує скоріше струмок.

  Можливість виникнення назви від кримсько-татарського слова, підтверджують і численні топоніми аналогічного походження - річки Бешка(протікає через територію нинішньої Нової Праги), Ингулец, Інгул.

Паралельно існуючий топонім «Петриківка» - типовий антропоним, передаваний прізвисько одного з перших поселенців - осадчого Василя Петрика. На думку Н. Жахаловой, Мурзинка-Петриківка заселена була вихідцями з довколишніх населених місць Крилівської і Цибулевської сотень Миргородського полку.  Але існував і згапданий вище хутір з його мешканцями. Саме поселення носило статус хутора через відсутність церкви, що зявилася пізніше. Детальних відомостей про реєстрового козака осадчого Василя Петрика, шо родом з містечка Цибулевого  досі знайти не вдалося. Є версія і про причетність до топоніму і іншого Петріка, одного з відомих ватажків запорожців.

  Дослідник історії степової України Сергій Шамрай відносить час згадки в офіційних документах сотні-слободи Мурзинки до 1750-1761 років. («До історії залюднення Степової України в XVIII ст».), але точніше це був 1754 рік. Про це говорить іи В. Кабузан, який  відносить рік створення Нової Праги в роботі «Заселення Новороссии». до 1754 року. Точної дати заснування на сьогодні встановити практично неможливо. Але населений пункт заснований все ж раніше Новосербской колонізації - тобто не пізніше за 1750-й рік. Але в самій Новій Празі за відлік віку поселення беруть 1728-1730 роки.

   Стосовно друго Петрика, то кажуть, що існує легенда, яка підтримується деякими дослідниками, про те, що Нова Прага-Мурзинка-Петриківка заснована ним - відомою історичною особою часів гетьманства Івана Мазепи - писарем Петриком. Петрик нібито володів тут козацьким зимівником. Петрик претендував на гетьманську посаду і для формування свого ополчення на місці нинішньої Нової Праги заснував населений пункт. Ще одна версія - один з козаків-учасників походів Петрика, осів на території нашого краю і заснував населений пункт. Втім дві останні версії доки не знаходять підтвердження фактичними документальними відомостями. Але чітким історичним натяком на це може бути і існування вище згаданого хутора.

Окрім згадуваних нами топонімів "Петриківка", "Мурзинка", "Нова Прага", цей населений пункт має декілька унікальних власних внутрішніх топонімів, що носять різні мвсцини(закутки, кутки)  поселення і донині. Наприклад, Срібний яр, Золотий яр. Як пояснює краєзнавець Федір Плотнир, походження назв пов'язане з перебуванням на території Нової Праги Елисаветградского гусарського полку. Солдати, які водили коней на водопій до колодязя в самий низ глибокої балки, назвали цю місцевість "Яр". Як трактує словник Фасмера, "Яр" - слово, яке означає "Крутий, обривистий берег, великий глибокий яр". Яр, по словнику Фасмера слово, що походить з тюркських мов, у тому числі татарського, з аналогічним значенням. Постояльці ж Нової Праги називали «яром» глибоку, з досить крутими узгір'ями балку, яка знаходилася недалеко від розташування військових. Західна сторона Яру називалася «Золотий Яр», тому що під час вечірньої зорі він відсвічував червонястим кольором.

Як стверджує Ф. Плотнир, Нова Прага, як і Рим, розмістилася на семи пагорбах. Кожен з пагорбів теж носить свою назву, відмінну від інших.

Перший - на схід від р. Вакарина до с. Григоровка (Солониновка, Губовка

Вакарина).

Другий - між річками Вакарина і Свинарна(Вакарина або Свинарка).

Третій - між річкою Свинарна і яром(Свинарка або Срібний Яр).

Четвертий - між Яром і річкою Мурзинка (Золотий Яр або Курган).

П'ятий - між річкою Мурзинка і струмком, який вузькою балкою протікає від

кам'яного кар'єру(Душенкевичево).

Шостий - між струмком з кам'яного кар'єру і р. Бешка(там де був колгосп"Прогрес") куток Забрід.

Сьомий - уся Забешка, лівий берег річки Бешки.

  Серед відомих, завдяки картографічним документам, топонімів, відноситься до Нової Праги назвемо декілька географічних об'єктів: балки Душна, Рудоволова, Вакурина, Грузська, Свинарна, хутір Маскаленський, Вукоринка(можливо від річки Вакуриной).

В. Никіфоров в "Нарисах Олександрійського повіту" деталізує версію походження назви балки Мурзинки : "Говорять, що на цій балці убитий, або узятий в полон Мурза. Швидше можна допустити, що тут, в Мурзиных байраках, з яких витікає Мурзинка, зимував зі своїми стадами Мурза(кримсько-татарський хан - авт.). Згодом запорожці часто скаржилися російському уряду на татар, які страшно винищували ліси, заганяючи туди на зиму коней, худобу і овецъ". У цій місцині виникли навіть свої слова, як замурзаний, що означає забруднений, які походять від невеличкої річки Мурзинки, що потім дала назву шанцю та тимчасово і населеному пункту.

Цікаво і народний переказ, передане В. Никіфоровим відносно походження згаданої балки Душної : "Віддання говорить, що тут душили подорожніх. Це місце лежало на перехресті древніх доріг, що йшли з Переволочни до гирл Дніпра і Буга і з Коша запорізького на Чигирин".

Серед населених пунктів, об' єднаних з нинішньою Новою Прагою, що раніше були самостійними є Вершино-Мурзинка, Душенкевичеве, Ганнівка.

 Нинішня Нова Прага мала і певні злети  та падіння в своїй історії. Були часи, коли Нова Прага за насееленням навіть переважала сусідню Олександрію, коли була одни з центрів військових поселень. Є документальні свідчення, що її населення перевищило 12600 осіб. Нова Проага дала світові друга Тараса Шевченка художника Григорія Чистахівського, письменника Миколи Петрова, генерала Степана  Зайцева, вченого-біолога Івана Бузанова, публіцистів Юрія Зарубу та Олексія Попельницького, Героя Радянського Союзу Івана Бондаренка. З Новопражської волості, де була економія батька, походить і всесвітньо відомий вчений-лінгвіст  та член Центральної Ради Дмитро Чижевський.

 Про це писати особливо приємно, бо це земля моїх предків, і у Новій Празі пройшло моє дитинство. З неї родом мій дід по матері Дмитро, а дід бо батькові Антон теж мешкав там, коли служив у війську. При згадці Нової Праги завжди щемить сердце, а перед очима постає дідова хата на Заброді та Мурзинка в кінці дідових луків. А Ще щемить від того, коли бачиш занепад та руйнацію того що бачив колись у дитинстві.

Анатолій Авдєєв