Про загадки Чорного лісу та його околиць розповідають багато. Учені давно займалися вивченням величезного кратера колишнього вулкана, виверження якого сталося кілька мільйонів років тому, щоі утворив величезну впадину з центром поблизу сучасної Олександрівки на Кіровоградщині. Досі не розгадано таємниці і загадкового Чорного озера у лісі біля села Водяне поблизу міста Знам’янки. Воно начебто бездонне і має підземні джерела, а в ньому водяться «земляні» чорні сліпі карасі, яких не буває в річках, їх не вдається розводити в інших водоймах.
Усі
ці наведені явища дослідники пов'язують з існуванням колись у цій
місцевості моря, що підтверджується наявністю у прибережних скелях та
на великих глибинах у землі морських черепашок. А
ще про це свідчать природні катаклізми, зареєстровані у цих краях
протягом другої половини XVIII– першої половини ХІХ століть, коли дані
про них зібрав і опублікував невтомний краєзнавець тих часів ієромонах
Арсеній Іващенков та інші відомі дослідники. Після нього цією роботою майже ніхто по-справжньому не займався, бо мабуть у наші часи не до того.
27
листопада 1793 року (усі числа за старим стилем) у районі Чорного лісу
(за теперішнім адміністративно-територіальним поділом це сучасні
Знам'янський та Олександрівський райони) стався землетрус. Таке саме
природне явище ще трапилося 14 жовтня 1802 року о чотирнадцятій годині
і продовжувалося п'ять хвилин. Трусило землю ще кілька разів: 5
листопада 1821 року о16:00, у квітні 1829-го. 11 січня 1838 року
опівночі трапився найбільший землетрус, який продовжувався понад чотири
хвилини.
Але не тільки від згаданих землетрусів
потерпали місцеві жителі. 1819 року у так званому Нехрещеному яру,
поблизу сучасного села Великий Кут Знам'янського району, гора
розкололася надвоє, отвір утворився метрів до десяти і наповнився
водою. У серпні 1823 року піднялася сильна буря, пройшов дощ з градом,
вітер повиривав в лісі дуби з корінням, а град на берегах річок лежав
два дні. 29 серпня 1839 року близько 22-ї години на небі з'явилося
знамення у вигляді полум'яної булави і сховалося за півхвилини. Двічі,
1842 та 1852 року, влітку було зафіксовано сонячні затемнення.
Як бачимо,
є всі підстави припустити, що ми в прямому і переносному значенні
живемо в кратері вулкана, що пізніше стало морським дном. Куди поділася
вода моря? Щодо цього існує кілька версій, але вони поки що не
знаходять підтвердження. Надра цієї землі багаті на корисні копалини.
Тут зосереджені значні поклади жовтої та червоної глини, жовтого піску,
алебастру. - 1763
року за наказом генерал-губернатора Новоросійського краю Олексія
Мельгунова було розрито так звану Литу могилу поблизу села Кучерівки,
по сусідству з Рудою. У ній були виявлені золоті речі, що належали
скіфському воєначальникові. Серед них знаменитий степовий орел, образ
якого став одним з елементів герба та прапора області. Документи
свідчать, що основними птахами, які водилися в Чорному лісі та його
околицях, були малі орли, коршуни, лісові яструби. Що ж стосується
міді, то, можливо, вона є лише відпрацьованим матеріалом від золотих копалин, які існували тут в центрі України з давніх часів. Багато є питань і по городищу, що є залишками древнього міста віком трьохтисячної давнини.
- Ймовірно
через ці численні загадки та дивні знахідки у саме цих міста вчені
сформулювали таке поняття, як чорноліська культура, що ще мало вивчене,
але в науці стоїть поруч з трипільською та іншими культурами. Але місця
тут дивні і загадками флори. Тут зустрічаються рослини не характерні
для цієї місцини та навіть України в цілому.
- Шляхом
до ознайомлення з цими загадками повинен стати новий туристичний
маршрут, що пов’яже Знам’янку, Водяне, козацьке Цибулеве та навколишню
місцину разом з легендарним Мамаєвим Яром, що організовує з Кіровограда
туристична агенція «Світло рідного краю». Це лише один з кількох
місцевих маршрутів, розроблених та запропонований туристам краєзнавцями
з ініціативи Української народної партії.
- Велику
частку інформації, що буде доведена до мандрівників будуть сторінки
української історії пов’язані з козацькою добою, історією
Холодноярської республіки, що були донедавна «закритими» для сторонніх
очей, а також правдиву версію про колонізацію центральної України
Росією шляхом створення так званої Нової Сербії.
-
Анатолій Авдєєв, журнал "Сурма" http://surma.at.ua/publ/1-1-0-738
|
