|
Кіровоградщина відсвяткувала 70-ти річний ювілей створення області.
Кіровоградська область була утворена згідно з указом Президії Верховної
Ради Союзу РСР від 10 січня 1939 року у складі Української РСР. Тоді ж місто Кірово
перейменували на Кіровоград. В указі було сказано: «Утвердить
представление Президиума Верховного Совета Украинской ССР … об
образовании Кировоградской области с центром в г. Кирово с
переименованием города Кирово в Кировоград». Те перейменування було вже третім за 21 рік радянської влади, і про кошти для цього ніхто, як зараз і мови не вів.
У період 1939 –
1940 років Кіровоградська область посіла одне з провідних місць в
Україні за рівнем сільськогосподарського виробництва. Це закономірно
випливало з економічного укладу територій, а також структури населення,
бо 81,3 % складали сільські мешканці. В області на той час вироблялося 6 % українського цукру, 7 % тваринного масла та 4,2 % олії.
У
1940 році кількість письменного населення в області зросла до 90%.
Працювало 1176 загальноосвітніх шкіл, у яких навчалося понад 200 тисяч
учні. В області діяли педагогічний інститут та 18 технікумів різних
профілів. Нині станом на 2008 рік на Кіровоградщині існує 603
загальноосвітні навчальні заклади, де навчаються 110,9 тисяч дітей
шкільного віку, 29 професійно-технічних навчальних закладів державної
форми власності, 22 вищих навчальних заклади І−ІV рівнів акредитації, де навчаються 33 тисячі студентів.
За результатами перепису населення, який було здійснено 17 січня 1939 року, на
Кіровоградщині проживало 1 мільйон 107 тисяч 400 осіб. У роки війни
Кіровоградщина втратила 92 тисячі 860 чоловік. Станом на 1 листопада
2008 року населення області складало 1 мільйон 29 тисяч 303 особи.
Давати коментарі статистиці по населенню важко, бо за наведеними
цифрами може скластися враження, що й досі ми не поновилися після війни.
З 1940 року змінилися і показники у сільському господарстві області, і практично зовсім не на краще. У 1940 році кількість великої рогатої худоби складала 391,5 тисячі голів, а у 2008-му − 156,6 тисячі. З них корів у 1940-му було 181,4 тисячі, у 2008 році − 80 тисяч.
А от врожаї зернових культур зросли з
1940 року з 14 тисяч 88 центнерів до 27811,9 центнерів у 2008 році.
Врожай цукрових буряків зменшився з 11 тисяч 930 центнерів до 3 тисяч
853 центнерів.
У
період з 1939 по 1941 роки на Кіровоградщині було побудовано нові
підприємства, цехи. Розпочали роботу вуглерозріз «Байдаківський» та
кілька шахт в Олександрії, які нині припинили свою виробничо-видобувну діяльність.
У лютому 1941 року кіровоградський завод «Червона Зірка» переміг у Всесоюзному змаганні підприємств свого профілю. За виробництво тракторних сівалок завод отримав Велику Золоту медаль. У 1940 році їх було вироблено 11 тисяч, а у 2008 лише 244 штуки.
Приголомшливі
ювілейні цифри віддзеркалюють справжній стан справ та «зворотній» рух у
розвитку області. Якби не криза, то показники області навряд чи були
набагато кращими. На жаль, на Кіровоградщині «діє» загальноукраїнська
тенденція «успіхів» в економічній та соціальній сфері. До України
гуртом «доклалася невидима ворожа сила», що ховається за галас у
телевійному та радіо ефірі. Гебельс в Україні відпочиває…
Анатолій Авдєєв, "ХайВей"
| 
