|
9 травня в Кіровоград «повернулися червоні», а вірніше в чергове
виринули з закутків,де вони час від часу відсиджуються. Не було меж
здивуванню кіровоградців, коли вийшовши вранці 9 травня на урочисту
ходу, вони побачили, що над міською радою замість державного,
розвівається червоний прапор. «Рейхстаг» Володимира Пузакова став
вершиною нахабства комуністів у Кіровограді.
Дійсно, в статті Закону України «Про увіковічення перемоги у
Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» йде мова про те, що святкові
заходи проводяться з використанням символіки років Великої Вітчизняної
війни. Та про державні установами, а тим більше міські ради, в
законі не йдеться.
Міського голову Володимира Пузакова , як комуніста можна було б
зрозуміти як би вінз прапором улюбленого кольору бігав по місту, бо
така розвага навіть на «дурку» не тягне, але з «рейхстагом повний
перебір. Будинок міської ради чи любої іншої адміністрації – не власна
хата, тому подібна авантюра – не авантюра, а пряме і зухвале порушення
Конституції України та Закону про державну символіку. А ще - спроба
використання службового становища у власних політичних цілях.
Не менш «коректними» були і представники деяких партій – 9 травня
тут переплутали з партійними мітингами і на ходу прийшли з чималою
кількістю партійних прапорів, прапорами УРСР. Безкоштовно рекламував
себе і один з банків – величенький плакат з його логотипом і назвою
височів над колонами кіровоградців під час ходи.
Чи не вперше цього дня на урочистості прийшов ледь не весь
Кіровоград. Все було добре організовано, але виверт влади, бо хто
сторонній міг потрапити на дах міської ради, з червоним прапором
залишила неприємний осад. Уявляю скільки було б галасу як би на тому
прапорі була б ще свастика, але цю витівку здається проковтнули…
«Рейхстаг» Володимира Пузакова – не вшанування героїв другої
світової, в плювок в обличчя незалежної України. Коли це зійде з рук,
то через певний час уродженець Поволжжя підніме і інші прапори, бо вже
у «ввіреному місті» корчує ялини та будує пам’ятники росіянам та
антисемітам. Вседозволеність окрилює мера та перетворює в «зайця, що
полює на лева», а кіровоградці перепитують про дії Прокуратури та
СБУ,бо демократія не передбачає безкарності за антидержавні дії.
Політичне нахабство можна було передбачити тоді, коли у стінах міської
ради почали проходити засідання таких організацій, як Фонд Кутузова та
йому подібних. А ще звертає увагу прихована прихильність мера до
антисемітизму, що проявляється у зведені перед міськвиконкомом
монумента організаторові єврейських погромів у місті |
