Винахід дуже підходить за екологічною чистотою та економічністю, що підтверджена розрахунками та висновками фахівців для використання нового двигуна на тракторах, що працюють на селі, де тієї соломи гори, і буває що горить вона задарма. Поки що винаходом зацікавилися в сусідній Білорусі, де виробляють трактори «Білорусь», завдяки листу до Президента Олександра Лукашенка. А от свої, українські можновладці нікуди не поспішають. Серед «помічників» пана Шульги є один місцевий науковець з місцевого університету, який і відгуку на винахід удосужився написати, про те що у світі ще немає матеріалу ( сталі чи кераміки), що витримає … температуру горіння соломи.

Через розповсюдження подібних технічних та наукових жартів винахідник поки що не може знайти спонсора, що виготовити дослідний зразок свого «солом’яного бичка»

У Семена Шульги, є і інші винаходи, але йому не таланить в дослідницькій роботі та на залучення спонсорів. «Технічні жарти» кабінетів чиновників перейшли в кабінети редакторів газет. Нещодавно завзятий винахідник зробив спробу розповісти про свій винахід одному з керівників столичної преси, якому теж вже розповіли про «метал майбутнього»… А як же тоді горить ракетне паливо ? Стінки камер згоряння ракетних двигунів витримують же температуру горіння потужнішого палива ніж солом’яний пил.

Стосовно соломи, якої на Кіровоградщині навалом, то з неї ще у позаминулому столітті на кількох маленьких підприємствах краю виготовляли папір. Можливо, якщо детальніше придивитися до неї, то вона виявиться стратегічною українською сировиною...

А тим часом в наших степах невігласами брутально випаююється стерня, горять скирди соломи, прилеглі лісосмуги, знищуєть мікрофауна поверхневих шарів грунту. Цим жартівникам все сходить з рук.

Один мій колега нещодавно копирсаючись в архівах, знайшов «новину», що до 1917 року в нашому місті завод Ельворті виготовляв соломо топки… Але в наших селах, коли радянська влада ще не торгувала вугільними брикетами печі топили не лише дровами, аде і хмизом,до якого належали не лише гілки, але і засохлі стовбури буряну, та стебла соняшника та кукурудзи, а також сухими лампачиками з соломи та перегною, якрого в господарстві вистачало на добрива та паливо. Та повертаючись до соломи, пригадав ще один цікавий факт, що навколо мого міста до того ж 1917 року було кілька заводиків по виробництву паперу не з деревини, а соломи. Де нині ті технології ?

А тим часом у нашій країні існує документ "Енергетична стратегія України на період до 2020 року та подальшу перспективу", яким передбачається значне розширення використання відновлюваних джерел енергії, серед яких найвагоміший вклад має забезпечити використання біомаси в якості палива. Терміном біомаса називають побічну продукцію та відходи біологічного походження, що можуть використовуватись як паливо для виробництва енергії. Перелік цих джерел енергії невичерпний: дрова та відходи деревини, солома та стебла сільськогосподарських культур, тверді побутові відходи, біогаз, який можна виробляти з гною та посліду тощо. Частка біомаси в загальному споживанні первинних енергоносіїв у США складає 3,2 %, Данії — 8,3 %, Австрії — 12 %, Швеції — 18 %, Фінляндії — 23 %, а в Україні — менше 1 %. Нині використання біомаси як палива в нашій країні становить близько 1 млн. т у. п. на рік. Головним чином це дрова та відходи деревини. А деж солома? Хіба ми здатні лиши палити її на корню та забруднювати димом повітря і попутно нищити біоорганізми в грунті ? Особливо привабливим з усіх точок зору виглядає використання соломи, прикладом успішного використання якої є Данія, де загальний врожай соломи становить 6 млн. т, з яких 14% використовується для виробництва енергії. Теплотворна здатність соломи злакових культур з оптимальною вологістю складає 13,6-15,6 МДж/кг, що в 2 рази менше, ніж у вугілля. У середньому 3 т соломи за своєю теплотворною здатності здатні замістити 1000 м3 природного газу. А ще після спалювання соломи залишається 3-5% золи, яка містить ряд поживних речовин (у формі солей), головним чином калій (К), фосфор (Р) та кальцій (Са), і може вноситися в ґрунт як добриво. При використанні соломи в розробленому двигуні корисним виходом крім енергії можна отримувати і органічні добрива. А нашим чиновникам це чомусь смішно. Чому бідні? Тому що дурні... В чому дурні? Бо сміємося з корисних речей і над самими собою. Погано що інтелект окремих членів суспільсчтва не сягає думками далі казки про соломяного бичка та власної вигоди у кишені. «Сказка — ложь, да в ней намек...»

Економічна криза закономірно карає тих ледацюг, які своїми ногами топчуть гроші, не нагинаючись за ними. Що їм заважає: надмірне черево чи нестаток смальцю у голові. Але є і третя хвороба – продажність та догідливість перед енерготрейдерами.

Над винаходом Семена Шульги було багато бажаючих поглузувати, після мої публікації у травні минулого року, де я назвав його дітище «сломяним бичком», через пару місяців до нього потягнулися і колеги і писати про це стало трохи модним.