| Кіровоградська та Голованівська Єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату півтора року тому звернулася до кіровоградської міської ради з проханням виділити занедбаний міський парк імені Крючковова для будівництва на його території православного храму та впорядкування території силами православної громади. Але в черговий раз отримала нічим неаргументовану відмову. Натомість надійшло повідомлення про те , що парк імені Крючкова у Кіровограді може стати культурним і духовним центром мікрорайону Новомиколаївка. Але чиєї ? Виявляється, що з ініціативою побудувати на території того ж парку храм виступило так зване Єлисаветградське Православне товариство. За інформацією місцевого дизайнера Олександра Кривка, який представив членам містобудівної ради ескізну пропозицію благоустрою території парку, православна громада занепокоєна сучасним станом одного з наймальовничіших куточків Кіровограда, що нині перетворився у справжній смітник і криміногенно - небезпечну зону. Минув час і прикріплений до земельної ділянки московський піп робить вигляд бурхливої діяльності та отримує за це нагороди місцевого масштабу.
Містобудівна рада, за словами дизайнера, одноголосно погодила ескізну пропозицію і дала добро на розробку проекту реконструкції парку. Радості з подібного «руху у бік духовності» у української громади міста з цього приводу ніякої, ба це вже шосте місце в Кіровограді, що після подачі відповідної заяви таємничим чином потрапляє до рук сусідньої московської патріархії і «застовбичується» відповідним каменем чи хрестом.
Крім цього у УПЦ Київського Патріархату була відібрана вже виділена під будівництво храму земельна ділянка та віддана під будівництво супермаркету «Велика кишеня». Все, що віддається для користування українським громадам має чомусь на дивину жалюгідний напівзруйнований вигляд, Прикладом цього може служити і приміщення-пустки з під колишнього дитячого садка під храм Андрія Первозванного чи пам’ятника архітектури вісімнадцятого століття храму Святого Володимира.
 Поспішна передача саме тих клаптиків землі, які просить УПЦ КП, можна пояснити лише діяльністю «московських кротів» в приміщенні міськвиконкому, що вдало «риють». А ще Кіровоград, як обласний центр, унікальний тим, що і досі влада не виділила приміщення для єпархіального управління та не дає змоги будувати кафедральний собор. Розбудова явища «неукраїнської України» в центрі України має руйнівний характер для української державницької духовності. А тим часом московські опоненти на терені православ’я, що галасують на кожному кроці про «неканонічність» зорганізували на терені області ще одну єпархію на східній частині області та прислали за іронією долі ще одного архієпископа Пантиліймона. Крім цього потужно діють неправославні новітні церкви, яким влада мало в чому відмовляє в наданні приміщень та земельних ділянок.
Свіжим прикладом провокативності дій незареєстрованої в Україні Московської патріархії є події навколо молебну біля хреста на місті виділеному для відновлення зруйнованого за радянських часів Петро-Павлівського храму. З цього хреста раз за разом зникають таблички, де є згадка про Київський Патріархат, а в день Петра і Павла поблизу з’явилися дивні «вартові». Коли на місце молебну об 12:30 прибули священики та міряни Київської Патріархії на чолі з Архієпископом Кіровоградським та Голованівським Української Православної Церкви Київського Патріархату Марком все було тихо. Розпочався молебень, під час якого з’явилася таємнича особа, якою виявився громадянин Красільніков ( вірнопідданий Московського патріархату, а в минулому запеклий кришнаїт) пороздивлявся на присутніх, і вигукнувши: «Антіхрісти!!!» тимчасово пішов геть. От хто ми у себе вдома для московських попів та цілувальників їх рук!
 Далі події мали продовження. В сотні метрів від хреста спільники згаданого добродія викликали «московське підкріплення» на кількох автомобілях. Сутичці завадило, здається, лише те, що молебен перших вже закінчився, а других було набагато менше і вони лише підтягувалися. То що то було? Молебень на честь свята Петра та Павла чи переосвячення «хреста антихристів» ? Московська філія від тамтешнього православ’я «наводружала у Кіровограді більше десятка «мислимих і немислимих» хрестів з різного приводу. Одні меморіальні, інші застовбичують прихоплені на майбутнє земельні ділянки. Здається, що та братва ставить «хрест» на Україні. Бо, як ще розуміти ігнорування нині в місті одного єдиного хреста пам’яті жертв голодомору та геноцидові українського народу на відкидання всього українського та пропаганду "славного російського минулого". А от до цього хреста іншої конфесії вони прийшли, що наводить на думку про те, коли настане час та постане храм, то і він одного ранку опиниться в руках «москалів», бо на інше своєю поведінкою та агресією вони зовсім не натякають.
Євген Маланюк писав: "Малоросійство - то не москвофільство і не ще яке-небудь фільство. То - неміч, хвороба, каліцтво внутрішньо-національне". А Кіровоградщина страждає цією хворобою "як ніхто" в Україні. Анатолій Авдєєв, "Сурма" http://surma.at.ua/publ/1-1-0-760
| 
